ДОТи Київського укріпленого району

11.04.2020 28.01.2024

ДОТи Київського укріпленого району

Київський укріплений район (КиУР, УР-1) почали будувати в 1929 році, він налічував 3 лінії оборони, які проходили навколо правого берега Києва. Загалом укріплений район – це система оборонних споруд, де довгочасні та польові фортифікаційні споруди поєднуються з інженерними перешкодами. Головними фортифікаційними спорудами Київського укріпрайону були ДОТи (довготривала оборонна точка), більшість яких збудували в 1929–1933 роках (деякі роботи проходили до 1935 року).

Всього збудували 246 залізобетонних ДОТів, які відрізнялися своїм призначенням та рівнем захисту. Найпоширенішою була одноповерхова споруда з трьома амбразурами (отвір у стіні, звідки ведеться стрільба) без приміщень для гарнізону. Більшість оборонних точок зазвичай мали стіни завтовшки до півтора метра, перископ, лінію зв’язку, колодязь (для охолодження кулеметів водою) та обладнувалися станковими кулеметами «Максим» зразку 1910 року. Чотири ДОТи виконали за індивідуальними проєктами, так званні «мінні групи», вони мали систему тунелів та приміщення для розміщення особового складу й боєприпасів.

Ще радянська влада наприкінці 1930-х років намагалася спорудити два надсекретні залізничні тунелі під Дніпром, але не встигла це зробити до початку війни. До наших днів дійшов тунель протяжністю 700 метрів та кесон.

22 червня 1941 року з початком Німецько-радянської війни розпочалося термінове відновлення та покращення Київського укріпрайону, котрий до того часу вже частково прийшов у негідність. Майже 200 тисяч цивільних киян і військових рили окопи, протитанкові траншеї, встановлювали колючий дріт і протитанкові їжаки, облаштовували мінні поля та тимчасові оборонні точки, а також відновлювали ДОТи.

Київський укріпрайон зміг зупинити стрімке просування німецької армії на Київ. Загалом оборона міста тривала 71 добу з 7 липня 1941 по 19 вересня 1941 року. Взяти Київ німці змогли форсувавши Дніпро та обійшовши КиУР. Так само, як зробили це у Франції обійшовши неприступну Лінію Мажино (укріпрайон).

До наших днів дійшло орієнтовно 50 вцілілих і 30 напівзруйнованих ДОТів. Вони мали далеко не ідеальний захист та поганий кут обстрілу, чим вдало користувалися німці. Його можна було обійти та встановити вибухівку, провести хімічну атаку або випалити все вогнеметом. Залишаючись без належної вогневої підтримки, гарнізон ДОТу фактично опинявся в бетонній могилі. Проте, не всі довготривалі оборонні точки знищили німці, деякі підірвали радянські солдати під час відступу, а деякі постраждали вже в пост воєнний період від природних та людських чинників.

Дуже цікавим об’єктом, який, на жаль, не зберігся був бункер заглиблений на 50 метрів під землю, де знаходився командний пункт. Він розташовувався на території Святошина в безпосередній близькості до лінії фронту, що змусило командування покинути його. Але на нашому сайті ви можете побачити повністю автономний бункер Коростишівського укріпрайону (КоУР).

У часи незалежності активізувалися різноманітні пошукові та відновлювальні операції. Дослідники шукали місцеперебування ДОТів і тіла загиблих захисників, котрі радянська влада люб’язно залишила напризволяще. Пошуки були пов’язані з великим ризиком для них, бо ніхто не знав про технічний стан оборонних споруд, що могли бути навіть замінованими.

Показати більше

Зміст

ДОТ №402 (с. Білогородка)

ДОТ №402 (401), Штольня
Оборонна споруда Київського укріпленого району (КиУР, УР-1).
Велике приміщення в ДОТі.
ДОТ "Міна"
Небезпечний спуск до нижнього поверху.
Довготривала оборонна точка 402
Завалений тунель до амбразури.
Небезпечний підйом вгору.
ДОТ №402 (с. Білогородка)
Амбразура на березі річки Ірпінь.

ДОТ №402 – це одна з чотирьох вищезгаданих оборонних споруд, що виконали за індивідуальним планом. На відміну від звичайних маленьких ДОТів, цей можна навіть назвати маленьким бункером. У тунелях сильний протяг, а після дощу можуть бути калюжі, ще там суцільна темрява, тому обов’язково беріть з собою ліхтарних.

Він має три рівні, щоправда, перші два дуже маленькі, все найцікавіше розташовується на нижньому третьому рівні. Головне, не лізьте до нього по старій іржавій драбині. Біля озера (мітка на мапі) є нормальний безпечний вхід.

До складу ДОТу входить один каземат (захищене приміщення) із двома амбразурами, два каземати з однією амбразурою, спостережний пункт, протихімічне приміщення, склади та кімнати для особового складу. Усе це поєднано системою тунелів протяжністю приблизно 500 метрів. У бойових діях гарнізон участі не брав.

Широковідомим наш ДОТ став після виходу українського фільму жахів «Штольня» у 2006 році. Саме тоді він обріс різними вигадками про те, що там лабіринт і легко загубитися, що там заміновано, можна кудись провалитися, водяться привиди та живе бабай. Насправді це все неправда й майже всі наші знайомі звідти повернулися 👻

  • Інші назви – ДОТ №401, «Міна», «Штольня»
  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Адреса – Київська область, Бучанський район, село Білогородка
Показати більше

ДОТ №179 (с. Віта-Поштова)

ДОТ №179 (с. Віта-Поштова)
Вхід до ДОТу №179
ДОТ №179
Вертикальна шахта на гору.
Старі двері ДОТу.
Небезпечна піщана печера.
Фотографії перших дослідників ДОТу.

ДОТ №179 – це ще одна фортифікаційна споруда виконана за індивідуальним планом. Тут теж є система тунелів зі складами, кімнатами особового складу та протихімічним приміщенням. Вся система тунелів з’єднувала лише один каземат і спостережний пункт. Під час бойового зіткнення каземат знищили німці.

На табличці перед ДОТом написано, що тут у 1941 році на смерть стояли воїни-артилеристи молодшого лейтенанта А. М. Федорака.

Окрім тунелів і різних приміщень ви зможете побачити старі двері, колодязь (звичайна довга труба, звідки брали воду) та дошку з інформацією про перших дослідників ДОТу. Ще там є дві вертикальні шахти, що ведуть на поверхню, але вони заварені. Також у ДОТі є печера, але вона піщана, тому лізти туди надзвичайно небезпечно.

Майте на увазі, що ДОТ взагалі може бути зачиненим. Коли ми там були, то на одних дверях висів замок, а на інших він був просто збитий. Ймовірно, його закривають через ту небезпечну печеру.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Адреса – Київська область, Фастівський район, село Віта-Поштова
Показати більше

ДОТ №205 (с. Юрівка)

ДОТ №205 (с. Юрівка)
ДОТ №205 (с. Юрівка)

ДОТ №205 – третя й остання фортифікаційна споруда виконана за індивідуальним планом, яку ми знайшли. Цей ДОТ вважається найбільшою спорудою всього укріпрайону. Тут також велика система тунелів із різноманітними приміщеннями, яка з’єднує п’ять казематів. Його гарнізон під командуванням лейтенанта Вєтрова брав безпосередню участь у бойових діях і навіть не одразу покинув свої позиції після наказу про відступ.

Через крутий ландшафт знайти вхід до ДОТу буде не просто, отже, дивіться на другу фотографію й мітку на мапі. Проте, потрапити всередину буде ще важче, бо тунелі частково затоплені. Найбільші ентузіасти лазять туди у високих гумових чоботях.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Адреса – Київська область, Фастівський район, село Юрівка
Показати більше

ДОТ №104 (Київ)

ДОТ №104 (Київ)
ДОТ №104 (Київ)

ДОТ №104 – найбільш розповсюджена одноповерхова оборона споруда з трьома амбразурами, обладнана станковими кулеметами. Він повністю цілий і невідомо чи брав його гарнізон участь у бойових зіткненнях.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Адреса – Київ, Голосіївський район, Столичне шосе (Конча-Заспа)

ДОТ №105 (Київ)

ДОТ №105 (Київ)
ДОТ №105 (Київ)
ДОТ №105 (Київ)
ДОТ №105 (Київ)

ДОТ №105 – одноповерхова оборона споруда з трьома амбразурами, обладнана станковими кулеметами. Він повністю цілий і невідомо чи брав його гарнізон участь у бойових зіткненнях.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Адреса – Київ, Голосіївський район, Столичне шосе (Конча-Заспа)

ДОТ №107 (Київ)

ДОТ №107
ДОТ №107
ДОТ №107

ДОТ №107 – це оборона споруда з ковпаком із чотирма амбразурами, у якому розміщувався один станковий кулемет, що обертався. Зовні він цілий, але майже повністю під землею. Неподалік ДОТу є меморіал, де поховані члени гарнізону – невідомий лейтенант і два бійці.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Адреса – Київ, Голосіївський район, Столичне шосе (Конча-Заспа)

ДОТ №127 (с. Ходосівка)

ДОТ №127 (с. Ходосівка)
ДОТ №127 (с. Ходосівка)
ДОТ №127 (с. Ходосівка)

ДОТ №127 – напівзруйнована двоповерхова оборона споруда з трьома амбразурами, обладнана станковими кулеметами «Максим» зразка 1905-1910 років. Для оборони входу використовувалися ручні кулемети ДТ. Всередині ДОТ розділений на кілька казематів та належить до типу «Б», що означало наявність окремого протихімічного приміщення.

Зазначають, що особовий склад ДОТу складав 18 осіб, але чогось безпосередню участь у бойових зіткненнях брали участь тільки 5 осіб. За різними даними гарнізон героїчно тримав оборону від 1 до 3 діб. Споруда була пошкоджена німецькими військами. Відомі імена трьох оборонців: старшина Михайло Карнович, рядовий Данило Лозовський та рядовий Василь Шумилов.

Він розташовується посеред Ходосівського ставка на річці Сіверці. І ні це не спеціальний плавучий ДОТ, ставок з’явився вже після війни. На даху ДОТа можна побачити гармату та прапор села Ходосівка, а на зовнішній стіні табличку з інформацією.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Адреса – Київська область, Обухівський район, село Ходосівка
Показати більше

ДОТ №502 (с. Горенка)

ДОТ №502 (с. Горенка)

ДОТ № 502 – одноповерхова оборона споруда з трьома амбразурами, обладнана станковими кулеметами. У бойових зіткненнях гарнізон участі не брав і покинув свої позиції після наказу про відступ.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Адреса – Київська область, Бучанський район, село Горенка

ДОТ №504 (с. Горенка)

ДОТ №504 (с. Горенка)
ДОТ №504 (с. Горенка)
ДОТ №504 (с. Горенка)

ДОТ №504 – це артилерійський спостережний пункт (АСП) із бронековпаком. Він не обладнувався станковими кулеметами, а амбразури для спостереження знаходяться безпосередньо в ковпаку. До речі, це єдиний АСП із таким ковпаком серед усіх споруд укріпрайону. У бойових зіткненнях гарнізон участі не брав і покинув свої позиції після наказу про відступ.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Адреса – Київська область, Бучанський район, село Горенка

ДОТ №506 (с. Горенка)

ДОТ №506 (с. Горенка)

ДОТ №506 – напівзруйнована одноповерхова оборона споруда з трьома амбразурами, обладнана станковими кулеметами. Швидше за все його підірвали німці, бо стіни зруйновані ззовні біля амбразур. ДОТ стоїть прямо під лініями електропередачі.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Адреса – Київська область, Бучанський район, село Горенка

ДОТ №511 (с. Мощун)

ДОТ №511 (с. Мощун)
ДОТ №511 (с. Мощун)
ДОТ №511 (с. Мощун)

ДОТ №511 – напівзруйнована одноповерхова оборона споруда з трьома амбразурами, обладнана станковими кулеметами. Гарнізон не брав участь у бойових зіткненнях і покинув свої позиції після наказу про відступ. Обставини пошкодження ДОТу невідомі, можливо, його вже потім підірвали німецькі сапери.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Адреса – Київська область, Бучанський район, село Мощун

ДОТ №554 (с. Гута-Межигірська)

ДОТ №554 (с. Гута-Межигірська)
ДОТ №554 (с. Гута-Межигірська)
ДОТ №554 (с. Гута-Межигірська)
ДОТ №554 (с. Гута-Межигірська)
ДОТ №554 (с. Гута-Межигірська)

ДОТ №554 – це одна із трьох артилерійських споруд укріпрайону. На озброєнні цього ДОТу були не станкові кулемети, а 76-мм гармати зразка 1900 року. Його гарнізон брав безпосередню участь у боях та був частково захоплений у полон.

Він розташовується на крутому схилі посеред лісу. ДОТ складається з декількох великих приміщень, одне з яких використовувалося як протихімічне.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Адреса – Київська область, Вишгородський район, село Гута-Межигірська

Меморіал загиблим захисникам та визволителям Києва 1941-1943 років

Меморіал загиблим захисникам та визволителям Києва 1941-1943 років
Меморіал загиблим захисникам та визволителям Києва 1941-1943 років
Братська могила. 2017 рік.
Капличка. 2017 рік.
Меморіальна дошка. 2017 рік.
Меморіальна дошка. 2017 рік.

Меморіал загиблим захисникам та визволителям Києва 1941-1943 років був створений у 1993 році за ініціативою та за проєктом Олександра Кравченко, котрий до цього займався пошуком загиблих солдат.

На території меморіалу поховано приблизно вісімсот солдатів, яких вдалося розшукати на місцях загибелі через 50 років. Серед них є і гарнізони ДОТів 28-го окремого кулеметного батальйону КиУР. На жаль, про більшість із них нічого невідомо. Дуже показове відношення радянської влади до своїх полеглих героїв, сотні кісток просто лежали собі в лісі декілька десятиліть, військове командування ж чудово знало всі ті місця, де проходили кровопролитні бої.

Окрім братської могили, до складу меморіалу входить скульптура стилізована під ДОТ, на горі якої розміщується піраміда з касок та хрест, капличка, меморіальні дошки та хрести.

  • Дата заснування – 1993 рік
  • Адреса – Київ, Голосіївський район, Столичне шосе (Конча-Заспа)
Показати більше

Мапа

Підтримайте наш сайт

Вандрівка працює та активно розвивається з 2015 року, але в нас немає реклами чи спонсорів і ми нічого не продаємо. Водночас створення нового авторського контенту потребує коштів та дуже багато часу.

Фінансово підтримати нас ви можете через українську платформу донатів Donatello. Там немає складної й заплутаної реєстрації, як на аналогічних платформах, а мінімальний платіж становить всього 5 грн.

Підписатися
Повідомлення про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі