ДОТи Київського укріпленого району

ДОТи Київського укріпленого району споруджувалися і відновлювалися протягом 1929-1941 років. У ті часи укріплені райони будувалися по всій Європі, вони являли собою низку фортифікаційних споруд для стримування наступу ворога. Таких районів тільки на території України понад 10.

Київський укріплений район (КиУР, УР-1) почали будувати в 1929 році, він налічував 3 лінії оборони та проходив навколо правого берега Києва від Дніпра до Дніпра. Головними фортифікаційними спорудами укріпрайону були ДОТи (довготривала оборонна точка), більшість яких збудували в 1929-1933 роках (деякі роботи проходили до 1935 року). У 1933 році УР-1 законсервували.

Всього збудували 246 залізобетонних ДОТів, які відрізнялися своїм призначенням та рівнем захисту. Найпоширенішою була одноповерхова споруда з трьома амбразурами (отвір звідки ведеться стрільба) без приміщень для гарнізону. Більшість оборонних точок зазвичай мали стіни завтовшки до півтора метра, перископ, лінію зв’язку, колодязь (для охолодження кулеметів водою) та обладнувалися станковими кулеметами «Максим» зразку 1910 року. Чотири ДОТи виконали за індивідуальними проєктами, але про них поговоримо далі.

22 червня 1941 року з початком Німецько-радянської війни розпочинається термінове відновлення Київського укріпрайону. Майже 200 тисяч цивільних киян і військових риють окопи, протитанкові траншеї, встановлюють колючий дріт і протитанкові їжаки, облаштовують мінні поля та тимчасові оборонні точки, а також відновлюють ДОТи, що з роками частково прийшли в негідність.

Київський укріпрайон зміг зупинити стрімке просування німецької армії на Київ. Загалом оборона міста тривала 71 добу з 7 липня 1941 по 19 вересня 1941 року. Взяти Київ німці змогли форсувавши Дніпро та обійшовши КиУР. Так само, як зробили це у Франції обійшовши неприступну Лінію Мажино (укріпрайон).

До наших днів дійшло орієнтовно 50 вцілілих і 30 напівзруйнованих ДОТів. Вони мали далеко не ідеальний захист, чим вдало користувалися німці. До того ж, через поганий кут обстрілу його можна було обійти та встановити вибухівку, провести хімічну атаку або випалити все вогнеметом. Залишаючись без належної вогневої підтримки, гарнізон ДОТу фактично опинявся в бетонній могилі. Проте, не всі довготривалі оборонні точки знищили німці, деякі підірвали радянські солдати під час відступу, а деякі постраждали вже в пост воєнний період від природних та людських чинників.

Дуже цікавим об’єктом, який, на жаль, не зберігся є бункер заглиблений на 50 метрів під землю, де знаходився командний пункт. Він розташовувався на території Святошина в безпосередній близькості до лінії фронту, що змусило командування покинути його. Але на нашому сайті ви можете побачити повністю автономний бункер Коростишівського укріпрайону (КоУР).

У часи незалежності активізувалися різноманітні пошукові та відновлювальні операції. Дослідники шукали місцезнаходження ДОТів і тіла загиблих захисників, котрі радянська влада люб’язно залишила напризволяще. Пошуки були пов’язані з великим ризиком для них, бо ніхто не знав про технічний стан оборонних споруд, що могли бути навіть замінованими. І дуже сумно, коли зараз одноклітинні організми на двох ногах псують ці історичні пам’ятки, розмальовують стіни, смітять, б’ють скло та ламають вцілілі елементи.

ДОТ №401/402 (с. Білогородка)

ДОТ №401/402 – це одна з чотирьох вищезгаданих оборонних споруд, що виконали за індивідуальним планом. На відміну від звичайних маленьких ДОТів, цей можна навіть назвати маленьким бункером.

До складу трирівневого ДОТу входять два каземати з однією амбразурою (башта, звідки ведеться вогонь), один каземат із двома амбразурами, спостережний пункт, протихімічне приміщення, склади та кімнати для особового складу. Усе це поєднано системою тунелів протяжністю близько 500 метрів. У бойових діях гарнізон участі не приймав.

У тунелях сильний протяг та суцільна темрява, тому обов’язково беріть з собою ліхтарних. Головне не лізьте по іржавій довоєнній драбині до тунелів, які знаходяться на третьому рівні. Біля озера (мітка на карті) є нормальний вхід.

Широковідомим наш ДОТ став після виходу українського фільму жахів «Штольня» у 2006 році. Саме тоді він обріс різними вигадками про те, що там лабіринт і легко загубитися, що там заміновано, можна кудись провалитися, водяться привиди та живе бабай. Насправді це все неправда й майже всі наші знайомі звідти повернулися.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.42506380, 30.23811587
  • Адреса – Київська область, Києво-Святошинський район, село Білогородка

ДОТ №179 (с. Віта-Поштова)

ДОТ №179 – це ще одна фортифікаційна споруда виконана за індивідуальним планом. Тут також є система тунелів з колодязем, складами, кімнатами особового складу та протихімічним приміщенням.Але цікаво, що вся ця система тунелів з’єднувала лише один каземат і спостережний пункт. Під час бойового зіткнення каземат знищили німці.

Майте на увазі, що вертикальні шахти, котрі ведуть на гору заварні, а на дверях зазвичай висять замки (їх періодично збивають). Мабуть, його закривають через неймовірно небезпечну піщану печеру, яка веде на гору. Тут також сильний протяг та суцільна темрява.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.32129570, 30.38844104
  • Адреса – Київська область, Києво-Святошинський район, село Віта-Поштова

ДОТ №205 (с. Юрівка)

ДОТ №205 – третя й остання фортифікаційна споруда виконана за індивідуальним планом, яку ми знайшли. Цей ДОТ вважається найбільшою спорудою всього укріпрайону. Тут також велика система тунелів із різноманітними приміщеннями, яка з’єднує п’ять казематів. Його гарнізон під командуванням лейтенанта Вєтрова брав безпосередню участь у бойових діях і навіть не одразу покинув свої позиції після наказу про відступ.

Через крутий ландшафт знайти вхід до ДОТу буде не просто, отже, дивіться на другу фотографію й мітку на мапі. Проте, потрапити всередину буде ще важче, бо тунелі частково затоплені. Найбільші ентузіасти лазять туди у високих гумових чоботях.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.34718560, 30.35971453
  • Адреса – Київська область, Києво-Святошинський район, село Юрівка

ДОТ №104 (Київ)

ДОТ №104 – найбільш розповсюджена одноповерхова оборона споруда з трьома амбразурами, обладнана станковими кулеметами. Він повністю цілий і невідомо чи брав його гарнізон участь у бойових зіткненнях.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.276841, 30.581962
  • Адреса – Київ, Голосіївський район, Конча-Заспа

ДОТ №105 (Київ)

ДОТ №105 – одноповерхова оборона споруда з трьома амбразурами, обладнана станковими кулеметами. Він повністю цілий і невідомо чи брав його гарнізон участь у бойових зіткненнях.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.272313, 30.575295
  • Адреса – Київ, Голосіївський район, Конча-Заспа

ДОТ №107 (Київ)

ДОТ №107 – це оборона споруда з ковпаком із чотирма амбразурами, у якому розміщувався один станковий кулемет, що обертався. Зовні він цілий, але майже повністю під землею. Неподалік ДОТу є меморіал, де поховані члени гарнізону – невідомий лейтенант і два бійці.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.287064, 30.570128
  • Адреса – Київ, Голосіївський район, Конча-Заспа

ДОТ №502 (с. Горенка)

ДОТ №502 (с. Горенка)

ДОТ № 502 – одноповерхова оборона споруда з трьома амбразурами, обладнана станковими кулеметами. У бойових зіткненнях гарнізон участі не брав і покинув свої позиції після наказу про відступ.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.57500000, 30.30080000
  • Адреса – Київська область, Києво-Святошинський район, село Горенка

ДОТ №504 (с. Горенка)

ДОТ №504 – це артилерійський спостережний пункт (АСП) із бронековпаком. Він не обладнувався станковими кулеметами, а амбразури для спостереження знаходяться безпосередньо в ковпаку. До речі, це єдиний АСП з таким ковпаком серед усіх споруд укріпрайону. У бойових зіткненнях гарнізон участі не брав і покинув свої позиції після наказу про відступ.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.58206000, 30.29807000
  • Адреса – Київська область, Києво-Святошинський район, село Горенка

ДОТ №506 (с. Горенка)

ДОТ №506 (с. Горенка)

ДОТ №506 – напівзруйнована одноповерхова оборона споруда з трьома амбразурами, обладнана станковими кулеметами. Швидше за все його підірвали німці, бо стіни зруйновані ззовні біля амбразур. ДОТ стоїть прямо під лініями електропередачі.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.58683520, 30.29973858
  • Адреса – Київська область, Києво-Святошинський район, село Горенка

ДОТ №511 (с. Мощун)

ДОТ №511 – напівзруйнована одноповерхова оборона споруда з трьома амбразурами, обладнана станковими кулеметами. Гарнізон не брав участь у бойових зіткненнях і покинув свої позиції після наказу про відступ. Обставини пошкодження ДОТу невідомі, можливо, його вже потім підірвали німецькі сапери.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.60251970, 30.30400717
  • Адреса – Київська область, Києво-Святошинський район, село Мощун

ДОТ №554 (с. Гута-Межигірська)

ДОТ №554 – це одна із трьох артилерійських споруд укріпрайону. На озброєнні цього ДОТу були не станкові кулемети, а 76-мм гармати зразка 1900 року. Його гарнізон брав безпосередню участь у боях та був частково захоплений у полон.

Він розташовується на крутому схилі посеред лісу. ДОТ складається з декількох великих приміщень, одне з яких використовувалося як протихімічне.

  • Вид пам’ятки – пам’ятка історії, науки і техніки
  • Координати – 50.68888650, 30.31378799
  • Адреса – Київська область, Вишгородський район, село Гута-Межигірська

Мапа

Хочете допомогти проєкту?

Якщо вам подобаються наші матеріали і ви хочете бачити регулярні оновлення, то перейдіть за посиланням, щоби дізнатися як можна допомогти нашому сайту.

І обов’язково долучайтеся до наших сторінок у соціальних мережах: Facebook, Instagram, Twitter 😎

avatar