Козелець – неперевершений собор, Розумовські та козел

Смт Козелець – це районний центр Козелецького району Чернігівської області з населенням орієнтовно 8 тисяч осіб (станом на 2019 рік). Точної дати заснування Козельця немає, дослідники наводять свої аргументи на різні дати від XI до XVII ст. Достеменно відомо, що вже в 1656 році гетьман Богдан Хмельницький надав йому Магдебурзьке право (міське самоврядування та інші правові привілеї), у 1662 році тут гетьманом Лівобережної України обрали Якима Сомка, у 1663 році з’явився виразний герб Козельця зі зображенням козла, а в 1708 році сюди перенесли адміністративний центр Київського полку (адміністративно-територіальна та військова одиниця часів Гетьманщини).

У середині 18 століття розпочався період розквіту Козельця, саме тоді на кошти родини Розумовських будуються його найвизначніші пам’ятки. Родоначальницею цього роду була Наталія Дем’янівна Демешко – проста козачка та уродженець села Адамівка. Згодом вона переїжджає до села Лемеші, де народжує синів Олексія та Кирила. Завдячуючи своєму чудовому голосу Олексій опиняється при царському дворі в Санкт-Петербурзі та невдовзі стає фаворитом, а потім і чоловіком Імператриці Єлизавети Петрівни. З огляду на те, що тоді Лівобережна Україна входила до складу Російської імперії, він отримав величезний вплив і домігся відновлення Гетьманщини, а в 1750 році за підтримки козацької старшини зробив свого 22-річного брата Кирила гетьманом.

Далі Наталія Розумовська переїжджає до Козельця та дякуючи Богу за таке піднесення своєї родини, починає будівництво неперевершеного Собору Різдва Богородиці, який можна сміливо віднести до когорти найкращих храмів України. Але, крім собору в Козельці є ще багато цікавих місць.

1. Пам’ятник козлу

Пам’ятник козлу, Козелець

Пам’ятник встановили в вересні 2018 року перед входом до міського парку. І це не просто скульптура тварини, а один із символів містечка. Срібний козел із золотими рогами та кулею з хрестом на спині зображений на сучасному гербі та прапорі Козельця. Уперше козел із хрестом з’явився на геральдиці ще в 1663 році та за декілька століть зазнав лише косметичних змін, бо сама концепція не змінилася.

За однією з легенд назва Козельця походить від древнього слова «козелес», тобто ліс диких кіз, за іншою назва пішла від квітки козельці, що було зображено на гербі радянського періоду. У будь-якому випадку цей пам’ятник дуже цікавий і привертає до себе багато уваги.

  • Рік відкриття – 2018
  • Скульптор – Олександр Луцюк

2.1. Собор Різдва Богородиці

Собор Різдва Богородиці

Храм збудували у 1752-1763 роках за ініціативою графині Наталії Розумовської. Виконали його в стилі українського бароко архітектори Андрій Квасов (автор проєкту) та Іван Григорович Григорович-Барський. У 1766-1770 роках за проєктом Андрія Квасова побудували чотириярусну дзвіницю. Собор двоповерховий. На першому поверсі розташовується усипальниця Розумовських, де в 1762 році поховали Наталію Розумовську, а на другому розміщується власне сам собор.

Собор Різдва Богородиці це не просто перлина Козельця та визначна пам’ятка національного значення, а взагалі один із найкращих прикладів архітектури України. Він вражає своєю красою та великою кількістю деталей.

  • Роки будівництва – 1752-1763
  • Архітектурний стиль – українське бароко
  • Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури
  • Архітектор – Андрій Квасов, Іван Григорович Григорович-Барський
  • Приналежність – Російська православна церква в Україні

2.2. Іконостас Собору Різдва Богородиці

Іконостас собору Різдва Богородиці

Не менш дивовижною частиною собору є його інтер’єр, не побачити який теж саме, що приїхати до Козельця й не побачити собор. Його головною родзинкою є чарівний різьблений із липи позолочений іконостас виконаний у стилі рококо. Авторами роботи стали художники Григорій Стеценко, Іван Чайковський, скульптор Сисой Шалматов та архітектор Бартоломео Растреллі. Хоча наразі дослідники не мають єдиної думки, щодо авторства іконостасу.

  • Архітектор – Бартоломео Растреллі (ймовірно)
  • Художник – Григорій Стеценко, Іван Чайковський
  • Скульптор – Сисой Шалматов
  • Архітектурний стиль – рококо

3.1. Садибний комплекс «Покорщина»

Садибний комплекс «Покорщина»

«Покорщина» (садиба Дараганів) вважається найстарішим збереженим садибним комплексом Лівобережної України. Маєток був придбаний в 1744 році графинею Наталією Розумовською для приймання російської імператриці Єлизавети Петрівни, яка була одружена з її сином Олексієм Розумовським. Потім садиба перейшла у власність до дочки Наталії Віри Дараган та її чоловіка Юхима.

Головна будівля комплексу на перший погляд схожа на звичайну сільську хату з 20 століття, але цій дерев’яній споруді вже понад 250 років. Ще на території маєтку ви можете побачити старий дерев’яний сарай та кам’яницю. Інші господарські споруди та парк до наших днів не дійшли. На жаль, стан цих багатих історією пам’яток дуже поганий, а головна будівля просто розсипається.

  • Роки будівництва – середина 18 століття
  • Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури

3.2. Кам’яниця Дараганів

Кам’яниця Дараганів

Кам’яниця Дараганів (господарська споруда) є найвиразнішою спорудою садибного комплексу «Покорщина». Її в середині 18 століття збудував Юхим Дараган (зять гетьмана Кирила Розумовського), який 1751-1762 роках обіймав посаду полковника (командувача) вищезгаданого Київського полку. Там розміщувався арсенал та скарбниця полку.

  • Роки будівництва – середина 18 століття
  • Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури

4. Будинок полкової канцелярії

Будинок полкової канцелярії

Будинок полкової канцелярії є однією з небагатьох збережених козацьких адміністративних будівель на території України. Її збудували в 1756-1765 роках на замовлення полковника Юхима Дарагана, бо як ми з вами пам’ятаємо, до Козельця ще в 1708 році перенесли адміністративний центр Київського полку.

У 1781 році полковий устрій ліквідували і в будівлі розмістився Козелецький магістрат. Далі там було ще багато різних адміністрацій, поки приміщення не відали під дитячу бібліотеку.

  • Роки будівництва – 1756-1765
  • Архітектор – Андрій Квасов, Іван Григорович Григорович-Барський
  • Архітектурний стиль – українське бароко, рококо
  • Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури

5.Миколаївська церква

Миколаївська церква.

Храм спорудили в 1781-1784 роках на кошти священника Кирила Тарловського, відомого як «Дикий піп». Вважається, що саме він у 1744 році таємно повінчав Олексія Розумовського та імператрицю Єлизавету Петрівну. Після чого він опинився при царському дворі, але через низку палацових переворотів та підтримки не тих людей, йому довелося тікати. Деякий час Тарновський переховувався в диких полях, де його знайшли козаки та відвели на січ, там він і отримав своє прізвисько.

Миколаївська церква виконана в стилі українського бароко з елементами класицизму, вона маленька, охайна, має гарне доглянуте подвір’я, проте, губиться на фоні головного собору.

  • Роки будівництва – 1781-1784
  • Архітектурний стиль – українське бароко, класицизм
  • Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури
  • Приналежність – Російська православна церква в Україні

6. Вознесенська церква

Вознесенська церква

Вознесенську церкву збудували в 1866-1874 у псевдоросійському стилі з відчутними елементами українського бароко. У ті часи Російська імперія всіляко намагалася придушити українську самоідентичність, тому будівництво храмів у традиційній для України стилістиці заборонялося.

Після реставраційних робіт 1975-1988 років у церкві розмістили Музей історії ткацтва Чернігівщини, який знаходився там до 2017 року, доки будівлю не передали релігійній громаді. Станом на 2019 рік проходить реставрація.

  • Роки будівництва – 1866-1874
  • Архітектурний стиль – псевдоросійський, українське бароко
  • Вид пам’ятки – пам’ятка архітектури
  • Приналежність – Православна церква України

7. Пам’ятник Тарасові Шевченку

Пам’ятник Тарасові Шевченку

Погруддя Тарасові Шевченку встановили в 1961 році на території міського парку. У 1845-1847 роках Шевченко був співробітником Київської археографічної комісії та в 1846 році їздив описувати пам’ятки Чернігівщини, тоді ж побував і в Козельці. Потім у своїй повісті «Княгиня» 1853 року він згадав про Козелець та величний храм.

Ще біля входу до парку є пам’ятний знак, де написано, що в травні 1861 року козельчани в останню путь проводжали Тараса Григоровича, бо Козелець лежав на шляху домовини письменника до Канева під час його перепоховання.

  • Дата відкриття – 1961
  • Вид пам’ятки – пам’ятка монументального мистецтва

8. Пам’ятник воїнам АТО»

Пам’ятник воїнам АТО

Скульптуру урочисто відкрили 14 жовтня 2016 року в День захисника України. Пам’ятник спорудили своїми силами самі жителі Козельця за ескізом місцевого художника Григорія Любенка. Він присвячений українським воїнам-героям, які загинули на Донбасі під час Російсько-Української війни.

Також на пам’ятнику та на табличці поруч ви можете побачити імена й коротку біографію козельчан і уродженців сусідніх населених пунктів, котрі загинули на війні.

  • Дата відкриття – 14 жовтня 2016 року

Мапа

Інші місця

Окрім вище перерахованих місць, навряд чи Козелець зможе чимось вас вразити. Ще є міський парк, ветеринарний коледж, річка Остер і пам’ятники присвячені Голодомору та Другій світовій війні.

Хочете допомогти проєкту?

Якщо вам подобаються наші матеріали і ви хочете бачити регулярні оновлення, то перейдіть за посиланням, щоби дізнатися як можна допомогти нашому сайту.

І обов’язково долучайтеся до наших сторінок у соціальних мережах: Facebook, Instagram, Twitter 😎

avatar