Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут» (с. Пам’ятне)

Додаткова інформація

Меморіальний комплекс «Пам’яті героїв Крут» присвячений битві під Крутами, що відбулася 29 січня 1918 року. Після невдалих спроб перевороту та численних придушень більшовицьких повстань на території України 21 грудня 1917 року Радянська Росія розпочинає війну проти Української Народної Республіки. У січні 1918 року радянські війська під проводом Михайла Муравйова пішли в наступ на Київ, на шляху якого були Крути.

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року (зараз День пам’яті Героїв Крут) на залізничній станції Крути неподалік однойменного села. Під час бою декілька сотень українських вояків-добровольців, переважно молоді курсанти та студенти, стримували наступ більшовиків. Вони вели бій із ворогом чисельність якого була набагато більшою (за різними даними 3000-6000 осіб). Більшість цих українських воїнів ніколи не були в бою, але вони змогли зупинити наступ російських військ на 4 дні. Це дало змогу укласти Брест-Литовський мирний договір за яким Україна визнавалася незалежною державою та розпочати контрнаступ із новими союзниками.

Українськими війська під Крутами командував Аверкій Гончаренко, у його розпорядженні були лише виснажені боями воїни, а замість очікуваної підтримки з Києва приїхали фактично діти, котрих перед відправкою навчали лише стройовому кроку. Бій тривав із самого ранку до пізнього вечора, українські війська вдало відбивали наступ супротивника, але втрати, мала кількість набоїв та звістка про перехід військ із Ніжина (місто поблизу Крут) на сторону більшовиків змусили Гончаренко віддати наказ про відступ. Практично всім воїнам вдалося врятуватися, проте, 27 студентів втратили орієнтир і потрапили до рук ворога, де над ними жорстоко познущалися та розстріляли. Відомо, що перед розстрілом Григорій Піпський (1898-1918) почав співати «Ще не вмерла Україна».

Бій під Крутами одночасно показує героїзм і жертовність одних, а також зраду і слабкодухість інших українців. Поки молоді студенти боронили станцію Крути, різні військові гарнізони міст, які були неподалік, замість допомоги вибрали позицію нейтралітету або підтримали більшовиків. На початку війни ми мали майже 100-тисячне військо, але у визначний момент у бій йшли одиниці, справжні патріоти. Все це результат вдалої радянської пропаганди, багатовікового придушення української ідентичності та недолугого керівництва молодої української держави.

2006-2008 роках збудували сучасний меморіальний комплекс. Автором концепції став художник Анатолій Гайдамака. Спочатку встановили монумент у формі червоної колони, як у КНУ ім. Тараса Шевченка звідки до Крут прибуло більшість студентів. Потім відтворили перон київського вокзалу звідки відправлялися воїни, а по обидві сторони стоять старі вагони, де розміщується музей. Ще навколо меморіалу зробили штучні озера та встановили містки.

У 2010 році меморіальний комплекс став філією Національного військового музею, тут ви зможете дізнатися всі подробиці бою, історію радянсько-української війни 1917-1922 років та побачити паралель між тими подіями й сучасною війною проти Російської федерації.

Також на нашому сайті ви маєте змогу ознайомитися з муралом «Крути», присвячений 100-річчю бою під Крутами та виходу українського фільму «Крути 2018» 2019 року.

  • Адреса – Чернігівська обл, Борзнянський р-н, с. Пам’ятне
  • Телефон для довідок – (068) 388-83-72, (097) 285-26-57
  • Офіційний сайт – Nvimu.com.ua
  • Вартість відвідування – 35 грн (дорослі з екскурсією)
  • Графік роботи – 09.00-18.00
avatar