Пам’ятники Києва

14.08.2022 04.02.2024

Пам'ятники Києва

Усього на території Києва розташовується декілька сотень пам’ятників, котрі здебільшого присвячені видатним особам та різноманітним історичним подіям. Одразу попередимо, що ми не маємо на меті показати вам прямо всі пам’ятники столиці, але будемо намагатися показати якомога більше. Точно не будемо публікувати різних проросійських чортів, якусь беззмістовну радянщину чи звичайні однотипні меморіальні дошки, хрести тощо, яких у Києві нескінченна кількість.

Практично всі найбільш значущі пам’ятники стоять у центральній частині Києва. Наприклад, там ми можемо побачити пам’ятник Магдебурзькому праву (найстаріший пам’ятник Києва), пам’ятник Володимиру Великому, монумент Батьківщина-Мати (найвищий пам’ятник Європи), пам’ятник Княгині Ользі, пам’ятник Богданові Хмельницькому, пам’ятник Тарасові Шевченку і т. ін. Якщо ви киянин ви їх точно всі бачили, а якщо ні, то наполегливо рекомендуємо з ними ознайомитися.

Загалом чимало цікавих пам’ятників можна зустріти в будь-якому районі міста. Також потрібно врахувати величезну кількість всеможливих паркових скульптур. Дуже багато пам’ятників є на території КПІ, що здебільшого присвячені науковцям. Проте, найбільша їх концентрація на території МАУП, там справжній музей просто неба, де встановлені пам’ятники від Зевса, Платона, Піфагора та Ісуса до Івана Франка, Лесі Українки й так далі.

Увага стаття ще не повна й перебуває в процесі оновлення.

Показати більше

1. Пам’ятник Андрію Первозванному

Пам'ятник Андрію Первозванному (Київ)

Пам’ятник Андрію Первозванному був відкритий 13 грудня 2000 року з нагоди 2000-річчя Різдва Христового. Автори роботи – архітектори Руслан Кухаренко, Микола Жаріков та скульптор Валерій Швецов.

Дата 13 грудня була обрана не випадково, бо саме цього дня святкують релігійне свято – День Андрія. Того ж дня поряд із пам’ятником відкрили Храм Св. Андрія Первозванного. У 2001 році площу, де стоїть пам’ятник, назвали площею Андрія Первозванного.

Святий Апостол Андрій Первозванний (6 до н. е. – 30 листопада 60 н. е.) – каналізований святий, один із 12 апостолів та перший учень Ісуса Христа, святий покровитель України. За легендою він проповідував на території майбутнього Києва, де на горі залишив хрест та провістив велике місто, яке повинно було там з’явитися.

  • Дата спорудження – 2000 рік
  • Скульптор – Валерій Швецов
  • Архітектори – Руслан Кухаренко, Микола Жаріков
  • Адреса – Київ, Печерський район, площа Андрія Первозванного
  • Станція метро – Арсенальна (відстань ≈750 м)

Пам’ятник засновникам Києва

Пам'ятник засновникам Києва
Пам'ятник засновникам Києва
Пам'ятник засновникам Києва

Пам’ятник засновникам Києва встановили в 1982 році до 1500-річчя заснування Києва. Автори роботи – скульптор Василь Захарович Бородай та архітектор Микола Фещенко.

Це один із найвідоміших київських пам’ятників, який присвячений його засновникам. За легендою столицю в 482 році заснували брати Кий, Щек і Хорив та їхня сестра Либідь.

«І були три брати, одному ім’я Кий, а другому – Щек, а третьому – Хорив, і сестра їхня – Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що нині зоветься Щекавиця, а Хорив – на третій горі, від нього ж прозвалася Хоривиця. І в ім’я брата свого старшого заклали городок, і назвали його Київ» (Нестор Літописець, «Повість минулих літ»).

Проте, немає жодного документального підтвердження, що Кий, Щек, Хорив і Либідь існували насправді. Є дуже багато гіпотез і версій про легендарних засновників Києва, одні намагаються довести, що це лише літературні персонажі, інші ж, що вони є історичними особистостями.

Хоч до кінця і не зрозуміло, чи існували наші герої насправді, до нас дійшли місця названі на їх честь. Гора Щекавиця розташовується на Подолі й звідти відкривається чудова панорама міста, гору Хоривицю ототожнюють із Замковою горою або Юрковицею, з Києвом і Києм все ясно, а на честь Либеді названа річка Либідь, друга по популярності річка міста, після Дніпра. Ще в сучасному Києві є Либідська площа, вулиця Либідська та станція метро «Либідська».

Також пам’ятник засновникам Києва є одним із найромантичніших місць столиці. У Києві є традиція, коли після одруження молодята приїжджають до нього для весільної фотосесії та щоби закріпити свій шлюб. Це пояснюється тим, що пам’ятник символізує не тільки заснування міста, а і заснування нової сім’ї.

  • Дата спорудження – 1982 рік
  • Скульптор – Василь Захарович Бородай
  • Архітектор – Микола Фещенко
  • Вид пам’ятки – пам’ятка монументального мистецтва
  • Адреса – Київ, Печерський район, Наводницький парк
  • Метро – Дніпро (відстань ≈1.5 км)
Показати більше

2. Пам’ятник князю Святославу Ігоровичу

Пам'ятник князю Святославу Ігоровичу (Київ)
Пам'ятник князю Святославу Ігоровичу (Київ)

Пам’ятник князю Святославу Ігоровичу встановили в 2003 році на території Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП). Автори роботи – скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов.

Святослав Ігорович або Святослав Хоробрий (нар. 935/942 – пом. 972) – Великий князь київський у 945–972 роках. Син князя Ігоря Старого та княгині Ольги. З 945 по 964 рік управлінням Київської Русі займалася його мати, була регентом (людина, яка тимчасово править замість монарха) малолітнього князя. Святослав вів активну зовнішню політику та прославився як полководець. Перший київський князь про існування якого, так як і про Ольгу, зазначають різні джерела, включно з іноземними. Наприклад, про існування князя Ігоря Старого, правителя Київської Русі в 912–945 роках, відомо лише з «Повісті временних літ».

Ще один пам’ятник князю Святославу можна побачити в селі Старі Петрівці, що неподалік Вишгорода.

  • Дата спорудження – 2003 рік
  • Скульптори – Олесь Сидорук, Борис Крилов
  • Адреса – Київ, Голосіївський район, вулиця Фрометівська
  • Станція метро – Деміївська (відстань ≈600 м)

3. Пам’ятник Анні Ярославні

Пам'ятник Анні Ярославні (Київ)
Пам'ятник Анні Ярославні (Київ)

Пам’ятник Анні Ярославні був встановлений 10 листопада 2016 року на Львівській площі. Автор роботи – скульптор Костянтин Скритуцький. На пам’ятнику Анна Ярославна зображена дитиною, бо саме її дитячі роки пройшли в Києві.

Анна Ярославна (нар. 1024/1032 – пом. 1075/1089) – дочка Ярослава Мудрого та шведської принцеси Інгігерди, друга дружина французького короля Генріха I, королева Франції з 1051 по 1060 рік та мати майбутнього короля Філіпа I. Вона була дуже освіченою та мала неймовірну вроду. У 1060 році помер король Генріх і на трон зійшов малолітній Філіп, який ще не міг приймати самостійних рішень, через що є думка, що країною тоді почала керувати Анна Ярославна, проте, регентом короля став граф Балдуїн Фландрський. Анна ж залишилася опікункою Філіпа і її підписи можна побачити на деяких державних документах. Останній такий підпис датований 1075 роком, подальша доля Анни невідома.

  • Дата спорудження – 2016 рік
  • Скульптор – Костянтин Скритуцький
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, Львівська площа
  • Станція метро – Золоті ворота (відстань ≈900 м)

4. Пам’ятник Миколі Святоші

Пам’ятник Миколі Святоші (Київ)
Пам’ятник Миколі Святоші

Пам’ятник Миколі Святоші встановлений 17 лютого 2006 року, поряд із будівлею Святошинської райради. Автори роботи – архітектор Андрій Барінов та скульптор Євген Дерев’янко.

Микола Святоша (справжнє ім’я – Святослав Давидович; 1080 – 14 жовтня 1143) – луцький князь, син чернігівського князя Давида Святославича, каналізований святий. У 1097 році був вигнаний Давидом Ігоровичем із Луцька. 17 лютого 1106/1107 року прийняв постриг, узяв ім’я Микола та провів 36 років у Києво-Печерському монастирі, ведучи аскетичний спосіб життя. Є одним із небагатьох князів, який добровільно відмовився від багатства й пішов у ченці.

За однією з версій історична місцевість Святошин названа на честь Миколи Святоші. Також вважається, що прізвисько Святоша є скороченням від Святослав і ніяк не пов’язано з усілякими святими справами.

  • Дата спорудження – 2006 рік
  • Скульптор – Євген Дерев’янко
  • Архітектор – Андрій Барінов
  • Адреса – Київ, Святошинський район, проспект Берестейський, 97
  • Станція метро – Святошин (відстань ≈700 м)

Пам’ятник Данте Аліг’єрі

Пам’ятник Данте Аліг’єрі
Пам’ятник Данте Аліг’єрі

Пам’ятник Данте Аліг’єрі встановили в 2015 році до 750-річчя від дня народження всесвітньо відомого поета. Його створили в межах проєкту з розвитку громадських просторів «Київ – місто світу». У межах цього ж проєкту в 2021 році у Флоренції встановили пам’ятник Тарасові Шевченку. Автори роботи – італійський скульптор Лучано Массарі та український архітектор Леонід Малий.

Данте Аліг’єрі (1265 – 13/14 вересня 1321) – видатний італійський поет доби Відродження, який першим почав писати літературні твори італійською мовою, а не латиною, тому його називають «Батьком італійської літератури», він є автором безсмертної класики «Божественна Комедія».

Будь-де читаючи про Данте Аліг’єрі ви неодмінно зустрінете історію його кохання до Беатріче Портінарі, і ми теж про це розповімо. Данте закохався у Беатріче в 1274 році, коли йому було всього 9 років, а їй 8, саме тоді відбулася їх перша розмова. Їхня друга і остання розмова відбулася через дев’ять років, хоча вони жили неподалік і постійно бачилися, але більше ніколи не розмовляли. Данте завжди продовжував кохати Беатріче, так і не зізнавшись їй у цьому. Він присвячував Беатріче свої твори та зробив її одним із головних персонажів «Божественної Комедії». Усе це звучить дуже романтично, проте, своїй дружині, від якої у нього було троє дітей, він творів не присвячував 🙀

Розташований пам’ятник при вході до парку «Володимирська гірка». Крім самого Данте Аліг’єрі на постаменті ще можна побачити скульптуру орла.

  • Дата спорудження – 2015 рік
  • Скульптор – Лучано Массарі
  • Архітектор – Леонід Малий
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, парк «Володимирська гірка»
  • Станція метро – Майдан Незалежності (відстань ≈450 м)

5. Пам’ятник Пилипу Орлику

Пам’ятник Пилипу Орлику (Київ)
Пам’ятник Пилипу Орлику (Київ)
Пам’ятник Пилипу Орлику (Київ)

Пам’ятник Пилипу Орлику встановили в 2011 році до 15-ої річниці прийняття Конституції України. Автори – скульптор Анатолій Кущ та архітектор Олег Стукалов.

Пилип Орлик (21 жовтня 1672 – 24 травня 1742) – український політичний та державний діяч, Гетьман Війська Запорозького (у вигнанні), полководець, поет, публіцист. У 1710 році він став автором першої конституції в Європі, яка набула назву Конституція Пилипа Орлика. Це був договір між гетьманом та запорожцями, він визначав права та обов’язки козаків, обмежував владу гетьмана. У конституції були проголошені принципи побудови Української держави, за якими Україна повинна бути звільненою з обох боків Дніпра від чужоземного панування і повністю незалежною від Московії та Польщі. І це визволення наших земель від Московії актуальне навіть через 300 років.

У тексті Орлик вживає саме назву Україна (Ucrainae на латині), попри те, що тоді була Гетьманщина (Військо Запорозьке). За часів Гетьманщини назва Україна взагалі стала набувати широкого значення й дедалі більше використовувалась у різних документах.

  • Дата спорудження – 2011 рік
  • Скульптор – Анатолій Кущ
  • Архітектор – Олег Стукалов
  • Адреса – Київ, Печерський район, перетин вулиць Пилипа Орлика та Липської
  • Станція метро – Арсенальна/Хрещатик (відстань ≈1.2 км)

6. Пам’ятник Махтумкулі

Пам’ятник Махтумкулі (Київ)

Пам’ятник Махтумкулі відкрили 14 травня 2001 року. Розташовується бронзове погруддя поета на території невеличкого скверу, на вулиці Прорізній. Автори роботи – скульптор С. Артикмамедов та архітектор Володимир Скульський.

Махтумкулі Фрагі (нар. 1724/1733 – пом. 1793/1807) – туркменський поет, філософ, засновник туркменської літературної мови. Він змінив поетичну мову й наблизив її до розмовної мови туркменів. У той час мова, якою писали поети, була мало зрозуміла простим людям і мала багато нехарактерних елементів для розмовної мови. Саме літературна мова Фрагі стала взірцем та нормою для інших туркменських поетів.

  • Дата спорудження – 2001 рік
  • Скульптор – С. Артикмамедов
  • Архітектор – Володимир Скульський
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, вулиця Прорізна, Сквер імені Махтумкули
  • Станція метро – Хрещатик (відстань ≈300 м)

7. Пам’ятник Михайлу Глинці

Пам’ятник Михайлу Глинці (Київ)

Пам’ятник Михайлу Глинці встановили в 1910 році на території Музичного провулка. У 1955 році бюст перенесли до Міського саду, де його можна побачити й нині. Автор роботи – український архітектор Володимир Ніколаєв.

Михайло Іванович Глинка (1 червня 1804 – 15 лютого 1857) – видатний російський композитор, засновник російської класичної музики, перший російський композитор, який здобув всесвітню славу. За життя він багато подорожував світом та неодноразово бував в Україні. Там він познайомився з українським поетом Віктором Забілою, котрий був близьким другом Тараса Шевченка. Глинка перебуваючи під враженням від поезії Забіли поклав на музику його українськомовні вірші: «Гуде вітер вельми в полі» та «Не щебечи, соловейку».

  • Дата спорудження – 1910 рік
  • Архітектор – Володимир Ніколаєв
  • Адреса – Київ, Печерський район, Міський сад
  • Станція метро – Хрещатик (відстань ≈850 м)

8. Пам’ятник Пантелеймону Кулішу

Пам'ятник Пантелеймону Кулішу (Київ)
Пам'ятник Пантелеймону Кулішу (Київ)

Пам’ятник Пантелеймону Кулішу встановили в 2018 році, біля Скверу Київських інтелігентів. Цей пам’ятник дуже нестандартний та сильно відрізняється від звичних нам київських бронзових пам’ятників. Автор – невідомий.

Пантелеймон Олександрович Куліш (7 серпня 1819 – 14 лютого 1897) – український письменник, етнограф, мовознавець, перекладач, історик, літературний критик і громадський діяч. У своїй спробі краще передати розмовну українську мову на письмі, він розробив один із перших українських правописів (більш відомий як кулішівка) та в 1857 році випустив перший український буквар «Граматка». Припускають, що саме цей правопис ліг в основу сучасного українського правопису, проте, такої думки дотримуються далеко не всі мовознавці. У 1857 році Куліш видав роман «Чорна рада. Хроніка 1663 року» – перший історичний роман написаний українською мовою.

Беззаперечно Пантелеймон Куліш зробив величезний внесок у розвиток України, але частина його поглядів та тверджень можуть не сподобатися й розчарувати сучасних українців.

  • Дата спорудження – 2018 рік
  • Станція метро – Золоті ворота (відстань ≈900 м)
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, вулиця Велика Житомирська, 19Б

9. Пам’ятник Шандору Петефі

Пам’ятник Шандору Петефі (Київ)

Пам’ятник Шандору Петефі був встановлений 12 грудня 2009 року відповідно до двосторонніх домовленостей мерів міст-побратимів Києва та Будапешта. У межах цих домовленостей у липні 2007 року в Будапешті встановили пам’ятник Тарасові Шевченку.

Шандор Петефі (1 січня 1823 – 31 липня 1849) – відомий угорський поет та революціонер. Для Угорщини він має практично таке ж саме значення, як і Тарас Шевченко для України.

  • Дата спорудження – 2009 рік
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, вулиця Бульварно-Кудрявська, 8
  • Станція метро – Золоті ворота (відстань ≈1 км)

10. Пам’ятник Івану Франку

Пам’ятник Івану Франку (Київ)
Пам’ятник Івану Франку (Київ)

Пам’ятник Івану Франку встановлений у 1956 році на честь 100-річного ювілею від дня народження письменника. Бронзовий пам’ятник розташовується на площі Івана Франка, поряд із Національним академічним драматичним театром імені Івана Франка. Автори роботи – скульптори Оксана Супрун, Анатолій Білостоцький та архітектор Микола Іванченко.

Іван Якович Франко (27 серпня 1856 – 28 травня 1916) – видатний український письменник, науковець, перекладач, публіцист, громадський та політичний діяч. Здебільшого Франка знають як великого письменника за його чудові вірші, повісті та поеми, але також велику частину свого життя він присвятив іншим видам діяльності.

Франко знав 14 мов і все життя займався перекладом різноманітних творів світової літератури на українську мову. Серед його робіт є навіть переклади з арабської та індійської мови та доволі багато перекладів творів античної літератури. Також він займався перекладами українських творів на інші мови. Іван Якович був автором великої кількості наукових праць із гуманітарних дисциплін. Він був редактором різних періодичних і неперіодичних видань та вів власну видавничу діяльність. У 1890 році став одним зі співзасновників Української радикальної партії – перша політична партія України.

Неможливо переоцінити роль Івана Франка в становленні української нації. Він провів титанічну працю спрямовану на підвищення рівня національної свідомості українців, а його революційні та прогресивні погляди актуальні й нині. Ми лиш трохи описали життєвий шлях цього справжнього українського генія, бо для того, щоб описати все, що зробив Франко для України потрібно буде написати не один десяток тисяч слів.

  • Дата спорудження – 1956 рік
  • Скульптори – Оксана Супрун, Анатолій Білостоцький
  • Архітектор – Микола Іванченко
  • Адреса – Київ, Печерський район, площа Івана Франка
  • Станція метро – Хрещатик (відстань ≈200 м)

11. Пам’ятник Шолом-Алейхему

Пам’ятник Шолом-Алейхему (Київ)
Пам’ятник Шолом-Алейхему (Київ)

Пам’ятник Шолом-Алейхему встановили в 1997 році. Спочатку він розміщувався на перетині вулиці Басейної та Бессарабської площі, але в 2001 році його перенесли на вулицю Рогнідинську. Автори роботи – скульптор В. Медведєв та архітектор Юрій Лосицький.

Шолом-Алейхем (справжнє ім’я – Рабинович Шолом Нохумович; 2 березня 1859 – 13 травня 1916) – видатний єврейський письменник, який насамперед є класиком єврейської літератури написаної мовою ідиш, хоча писав також й івритом. Він народився в Переяславі та велику частину своїх робіт написав в Україні, на території якої і відбувається більшість подій із його творів. Переважно його головними героями були звичайні люди, котрі з оптимізмом і гумором справляються з важким життям.

До речі, псевдонім «Шолом-Алейхем» є традиційним єврейським привітання, що в перекладі означає «Мир вам!».

Для більш ґрунтовного ознайомлення із життям письменника ви можете відвідати київський Музей Шолом-Алейхема, а для ознайомлення з єврейською культурою загалом, радимо відвідати Синагогу Бродського, яка стоїть зовсім поруч.

  • Дата спорудження – 1997 рік
  • Скульптор – В. Медведєв
  • Архітектор – Юрій Лосицький
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, вулиця Рогнідинська
  • Станція метро – Палац Спорту (відстань ≈200 м)

12. Пам’ятник Вернадському

Пам’ятник Вернадському (Київ)
Пам’ятник Вернадському (Київ)

Пам’ятник Вернадському відкрили 12 березня 1981 року на 118-ту річницю з дня народження видатного вченого. Автори роботи – архітектор Анатолій Ігнащенко та скульптор Олександр Скобліков.

Володимир Іванович Вернадський (12 березня 1863 – 6 січня 1945) – український вчений, перший президент Української Академії наук (1918–1921), засновник біогеохімії, вітчизняної школи геохімії та радіогеології, вчення про біосферу й ноосферу. Вернадський за життя опублікував понад 400 наукових праць, які охоплюють багато різних наукових напрямів.

Також портрет Вернадського розміщується на банкноті номіналом 1000 грн, яку ввели в обіг 25 жовтня 2019 року.

  • Дата спорудження – 1981 рік
  • Скульптор – Олександр Скобліков
  • Архітектор – Анатолій Ігнащенко
  • Адреса – Київ, Святошинський район, бульвар Академіка Вернадського
  • Станція метро – Святошин (відстань ≈650 м)

13. Пам’ятник Борису Грінченку

Пам’ятник Борису Грінченку (Київ)

Пам’ятник Борису Грінченку був відкритий 22 серпня 2011 року, біля Київського університету імені Бориса Грінченка. Автори роботи – скульптор Микола Обезюк та архітектор Микола Босенко.

Борис Дмитрович Грінченко (9 грудня 1863 – 6 травня 1910) – видатний український письменник, мовознавець, етнограф та громадсько-культурний діяч. Займався просвітницькою діяльністю для захисту та поширення української мови. Багато боровся за право навчання дітей у школах українською мовою. Був редактором низки українських періодичних видань та автором перших навчальних підручників з української мови й літератури. Писав також оповідання, повісті, вірші.

У 1902 році його залучили до роботи над українсько-російським словником «Словарь української мови», який видали у 1907-1909 роках у чотирьох томах, загалом робота над словником велась цілих 46 років. Грінченко опрацював уже зібраний матеріал і суттєво його розширив. До словника увійшло багато прикладів живої української мови й діалектних слів. До речі, правопис використаний Борисом Грінченком у словнику називають грінченківкою.

  • Дата спорудження – 2011 рік
  • Скульптор – Микола Обезюк
  • Архітектор – Микола Босенко
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, вулиця Бульварно-Кудрявська, 18/2
  • Станція метро – Золоті ворота (відстань ≈1.1 км)

14. Пам’ятник Михайлові Грушевському

Пам’ятник Михайлові Грушевському (Київ)

Пам’ятник Михайлові Грушевському встановили 1 грудня 1998 року, перед корпусом Національного університету імені Тараса Шевченка. Автори роботи – скульптор Володимир Чепелик, архітектори Микола Кислий, Руслан Кухаренко, Юрій Мельничук та інженер Микола Печенов.

Михайло Сергійович Грушевський (17 вересня 1866 – 24 листопада 1934) – видатний український історик, політик, громадський діяч та Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (УНР) в 1917–1918 роках. Грушевський дуже багато зробив для створення української нації та ідентифікації українського народу як самостійного. Вів активну публіцистичну діяльність та є автором понад двох тисяч наукових праць. Головна його робота – це десятитомна монографія (наукова праця з поглибленим вивченням однієї або кількох пов’язаних тем) «Історії України-Руси», історія України від прадавніх часів до другої половини 17 століття.

Попри свій величезний вклад у створення української нації Михайло Сергійович був доволі слабким політиком, який не зміг втримати Україну. 6 серпня 1917 року він навіть просив обрати замість себе іншого голову Центральної Ради. Був прихильником автономії України в складі росії. У своїх спогадах Грушевський визнав, що проголосити незалежність УНР від росії його змусила лише агресія більшовиків.

  • Дата спорудження – 1998 рік
  • Скульптор – Володимир Чепелик
  • Архітектори – Микола Кислий, Руслан Кухаренко, Юрій Мельничук
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, вулиця Володимирська
  • Станція метро – Університет (відстань ≈550 м)

15. Пам’ятник Лесі Українці в Міському саду

Пам'ятник Лесі Українці в Міському саду (Київ)

Пам’ятник Лесі Українці в Міському саду встановили в 1965 році. Автори роботи – скульптор Василь Захарович Бородай та архітектор Анатолій Ігнащенко. Це не перший київський пам’ятник присвячений поетесі, але перший виконаний у повний зріст. Ще в 1939 році на території Байкового кладовища встановили бюст на могилі Лесі Українки.

Леся Українка (справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач (Косач-Квітка в шлюбі); 25 лютого 1871 – 1 серпня 1913) – видатна українська письменниця та одна з найвідоміших жінок в українській історії. За величчю особистості Лесю Українку можна спокійно поставити в один ряд із Тарасом Шевченком.

Поетеса народилася у дворянській родині, її батьком був юрист та громадський діяч Петро Антонович Косач, а матір’ю Ольга Петрівна Косач, яка була відомою дитячою письменницею й писала під псевдонімом Олена Пчілка. Леся Українка здобула чудову домашню освіту, знала понад 10 мов і могла вільно читати всесвітню літературу мовою оригіналу. Вона гарно грала на фортепіано та мріяла стати професійною музиканткою, добре вишивала та малювала. Перший свій вірш написала в 9-річному віці, а перші її роботи були опубліковані, коли їй було всього 13 років. У 19-річному віці вона написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів», а тепер згадайте, як ви мучилися з тими нещасними рефератами та курсовими в університеті. Загалом описувати геніальну творчість Лесі Українки немає сенсу, просто потрібно брати та читати.

Усі ми з вами знаємо, що Лариса Косач практично все життя хворіла на туберкульоз кісток, який діагностували в неї у 1883 році. Це була важка хвороба, котра вимагала постійного лікування з болючими процедурами, проте, як дехто думає, вона не була прикутою до ліжка та вела більш менш повноцінне життя. Хоча здебільшого і з метою лікування, Леся Українка відвідала багато різноманітних країн, чого середньостатистичні люди тоді собі дозволити не могли. Вона спілкувалася з багатьма видатними українцями, була знайома з Іваном Франком, який допоміг їй видати першу поетичну збірку, Ольгою Кобилянською, Михайлом Драгомановим, Миколою Лисенком, Михайлом Коцюбинським, Василем Стефаником і багатьма іншими. З 1907 року й до самої смерті прожила в шлюбі з Климентом Квіткою, з яким активно збирала та записувала фольклор.

  • Дата спорудження – 1965 рік
  • Скульптор – Василь Захарович Бородай
  • Архітектор – Анатолій Ігнащенко
  • Адреса – Київ, Печерський район, Міський сад
  • Станція метро – Хрещатик (відстань ≈750 м)

16. Пам’ятник Лесі Українці на Печерську

Пам'ятник Лесі Українці на Печерську

Пам’ятник Лесі Українці на Печерську відкрили 3 вересня 1973 року. Автори роботи – скульпторка Галина Кальченко та архітектор Анатолій Ігнащенко.

На відміну від попереднього пам’ятника, новий зробили більшим за розміром і встановили в більш людному місці. За задумом він мусив краще відповідати величі особистості. Але, на нашу думку, обидва ці радянські пам’ятники особливо не вражають.

  • Дата спорудження – 1973 рік
  • Скульпторка – Галина Кальченко
  • Архітектор – Анатолій Ігнащенко
  • Адреса – Київ, Печерський район, площа Лесі Українки
  • Станція метро – Печерська (відстань ≈250 м)

17. Пам’ятник Юрі Гнату

Пам’ятник Юрі Гнату (Київ)

Пам’ятник Юрі Гнату в ролі солдата Швейка був відкритий 27 травня 2011 року. Автори роботи – архітектор Борис Писаренко, скульптори Володимир Чепелик та Олексій Чепелик.

Юра Петрович Гнат (8 січня 1888 – 18 січня 1966) – український театральний режисер, актор театру та кіно. У 1920 році він заснував Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка та керував ним до 1964 року. Відкриття театру відбулося 28 січня 1920 року п’єсою «Гріх» Володимира Винниченка, яку поставив Юра Гнат. Саме перед цим театром і стоїть пам’ятник.

Бравий вояка Йозеф Швейк – сатиричний персонаж вигаданий чеським письменником Ярославом Гашеком, який дорогою на фронт під час Першої світової війни постійно потрапляє в різні комічні ситуації.

Зовнішній вигляд пам’ятника повністю відповідає сценічному образу Швейка, якого в театрі неодноразово грав Юра Гнат.

  • Дата спорудження – 2011 рік
  • Скульптори – Володимир Чепелик, Олексій Чепелик
  • Архітектор – Борис Писаренко
  • Адреса – Київ, Печерський район, площа Івана Франка
  • Станція метро – Хрещатик (відстань ≈170 м)

18. Пам’ятник Миколі Яковченку

Пам’ятник Миколі Яковченку (Київ)
Пам’ятник Миколі Яковченку (Київ)

Пам’ятник Миколі Яковченку встановлений у 2000 році до 100-річчя від дня народження видатного українського актора. Усі елементи пам’ятника, включно з лавкою, виконані з бронзи. Автори роботи – скульптори Володимир Чепелик, Олексій Чепелик та архітектор Володимир Скульський.

Микола Федорович Яковченко (3 травня 1900 – 11 вересня 1974) – український комедійний актор театру та кіно, Народний артист України. У кіно на відміну від театру він не грав головних ролей, але через колоритну зовнішність, харизматичність та великий акторський талант його ролі завжди запам’ятовувалися. Микола Яковченко один із найталановитіших українських акторів 20-го століття. Серед фільмів можна виділити: «Максим Перепелиця» (1955), «Штепсель одружує Тарапуньку» (1957), «За двома зайцями» (1961), «Вечори на хуторі біля Диканьки» (1961), «Королева бензоколонки» (1963), «Вій» (1967), «Між високими хлібами» (1970).

Пам’ятник розташовується в сквері перед Національним академічним драматичним театром імені Івана Франка, у якому він грав починаючи з 1927 року. Микола Яковченко мешкав неподалік на вулиці Ольгинській і часто любив відпочивати в цьому сквері. Актор сидить на лавці у своєму повсякденному одязі з газетою в правій руці. Поруч стоїть його улюблена такса по кличці Фанфан, яку він назвав на честь французького актора Жерара Філіпа, відомого за фільмом «Фанфан-тюльпан» 1952 року, де той зіграв головну роль.

У 2008 році на території міста Прилуки встановили ще один пам’ятник Яковенку, який є практичною копією київського пам’ятника.

  • Дата спорудження – 2000 рік
  • Скульптори – Володимир Чепелик, Олексій Чепелик
  • Архітектор – Володимир Скульський
  • Адреса – Київ, Печерський район, площа Івана Франка
  • Станція метро – Хрещатик (відстань ≈170 м)

19. Пам’ятник Олені Телізі на території КПІ

Пам’ятник Олені Телізі на території КПІ (Київ)

Пам’ятник Олені Телізі відкрили 31 серпня 2009 року на території КПІ, посеред скверу імені Олени Теліги. Встановили бронзову скульптурну композицію на кошти викладачів і випускника КПІ 1992 року Дмитра Андрієвського. Ініціаторами створення пам’ятника стали студенти університету. Автор роботи – український скульптор Володимир Щур.

Олена Іванівна Теліга (21 липня 1907 року – 21 лютого 1942) – українська поетеса, публіцистка, громадська діячка та учасниця ОУН. Вона була справжньою патріоткою своєї країни, що зображається у її діяльності та творчості. 22 жовтня 1941 року вона повернулася до окупованого Києва, де організувала «Спілку українських письменників» та стала редакторкою тижневика «Література і мистецтво», який за її ініціативою перейменували в «Літаври». Головною метою тижневика була пропаганда української культури, критика більшовицького режиму та формування самосвідомості українців.

З огляду на проукраїнське направлення видавництва та прохолодне ставлення до окупаційної влади, «Літаври» врешті-решт закрили. Олена Теліга відкрито ігнорувала всі постанови та попередження окупаційної влади і відмовилася покинути місто. Знаючи про засідку гестапо, вона однаково пішла на зібрання «Спілки українських письменників», де 9 лютого 1942 року її арештували, а згодом разом із чоловіком та іншими письменниками розстріляли.

Територія Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського не є випадковим місцем, куди встановили пам’ятник, бо в цьому університеті короткий проміжок часу працювала Олена Теліга, а в 1918 – 1920 роках там працював її батько – професор Іван Опанасович Шовгенів.

Пам’ятник виконаний у живому реалістичному стилі. Молода українська красуня сидить на лавці в легкій літній сукні, на ногах вона тримає розкриту книгу, а в лівій руці троянду. Ще поруч із поетесою лежить парасолька.

  • Дата спорудження – 2009 рік
  • Скульптор – Володимир Щур
  • Адреса – Київ, Солом’янський район, вулиця Політехнічна, Сквер імені Олени Теліги
  • Станція метро – Політехнічний інститут (відстань ≈1.1 км)

20. Пам’ятник Олені Телізі на території Бабиного Яру

Пам’ятник Олені Телізі на території Бабиного Яру
Пам’ятник Олені Телізі на території Бабиного Яру

Пам’ятник Олені Телізі був відкритий 25 лютого 2017 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». Автори роботи – скульптори Олександра Рубан, Віктор Липовка та архітектори Іван Єршов, Даниленко А. О.

Як ми написали вище, за активну проукраїнську позицію та непокору окупаційній владі Олену Телігу розстріляли. Проте, точна дата й місце загибелі поетеси невідомі, але з огляду на масові розстріли 21 лютого 1942 року в Бабиному яру, цей день заведено вважати днем її пам’яті.

Олена Теліга була ще зовсім молодою на момент загибелі, їй було лише 35 років. За життя вона не видала жодної своєї роботи й всі її твори були надруковані посмертно: «Душа на сторожі» (1946), «Прапори духа» (1947), «О. Теліга. Збірник» (1977), «Полум’яні вежі» (1977).

  • Дата спорудження – 2017 рік
  • Скульптори – Олександра Рубан, Віктор Липовка
  • Архітектори – Іван Єршов, Даниленко А. О.
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, Бабин Яр
  • Станція метро – Дорогожичі (відстань ≈100 м)

21. Пам’ятник Олесю Гончару

Пам’ятник Олесю Гончару (Київ)
Пам’ятник Олесю Гончару (Київ)

Пам’ятник Олесю Гончару встановили в 2001 році на розі вулиць Михайла Коцюбинського та В’ячеслава Липинського, неподалік письменницького будинку «Роліт», де мешкав Гончар. Автор роботи – український скульптор Володимир Чепелик.

Олесь Терентійович Гончар (3 квітня 1918 – 14 липня 1995) – український письменник, громадський діяч та лауреат найпрестижніших премій у галузі літератури. Він написав багато відомих творів, але найвідомішою його роботою є роман «Собор». Гончар активно працював над поширенням та популяризацією української мови, виступав проти політики русифікації та за збереження і відновлення видатних пам’яток України.

  • Дата спорудження – 2001 рік
  • Скульптор – Володимир Чепелик
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, на розі вулиць Михайла Коцюбинського та В’ячеслава Липинського
  • Станція метро – Університет (відстань ≈750 м)

22. Пам’ятник Тетяні Маркус

Пам’ятник Тетяні Маркус (Київ)

Пам’ятник Тетяні Маркус відкрили 1 грудня 2009 року на території Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр». Автори роботи – скульптор В. Медведєв та архітектор Є. Костін. Ініціатором створення пам’ятника є український історик та журналіст Ілля Левітас.

Тетяна Йосипівна Маркус (21 вересня 1921 – 29 січня 1943) – видатна українська підпільниця. У 1941–1943 роках вона брала активну участь у підпільній діяльності, пов’язаній зі знищенням офіцерів та рядових німецької армії. За її сприянням було вбито декілька десятків нацистів, деяких із них вона вбила особисто. Через таку зухвалу діяльність вони влаштували на неї справжнє полювання. Згодом радянським підпіллям було прийнято рішення вивести її з Києва, але, на превеликий жаль, її схопили. Упродовж 5 місяців Тетяну Маркус жорстоко катували, вимагаючи видати інформацію про підпілля. Навіть страшно уявити, що пережила ця юна 21-річна дівчина під час катувань. Вона не видала нацистам жодної інформації та 29 січня 1943 була розстріляна.

21 вересня 2006 року Тетяні Маркус, посмертно, було надано звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка», який вручається за здійснення визначного геройського вчинку.

  • Дата спорудження – 2009 рік
  • Скульптор – В. Медведєв
  • Архітектор – Є. Костін
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, Бабин Яр
  • Станція метро – Дорогожичі (відстань ≈350 м)

23. Пам’ятник Сергію Данченку

Пам’ятник Сергію Данченку (Київ)
Пам’ятник Сергію Данченку (Київ)

Пам’ятник Сергію Данченку був відкритий 19 жовтня 2013 року. Автори роботи – скульптори Володимир Чепелик та Андрій Чепелик.

Сергій Володимирович Данченко (17 березня 1937 – 20 серпня 2001) – видатний український театральний режисер, педагог, професор, Народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Данченко вивів український театр на європейську сцену та здобув йому всесвітнє визнання.

Свою творчу кар’єру Сергій Володимирович розпочав у Львівському театрі юного глядача, де одразу розкрився його талан театрального постановника. Потім він вісім років очолював один із провідних театрів України – Львівський академічний драматичний театр імені Марії Заньковецької. У 1978–2001 роках очолював головну сцену країни – Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка. Він зміг суттєво підняти рівень цих театрів, а всі п’єси поставлені ним користувалися великим успіхом.

19 березня 2012 року за ініціативою Богдана Ступки з нагоди 75-річчя від дня народження Сергія Данченка одна зі сцен театру Франка була названа на його честь – Камерна сцена імені Сергія Данченка. Біля входу до неї і стоїть пам’ятник.

  • Дата спорудження – 2013 рік
  • Скульптори – Володимир Чепелик, Андрій Чепелик
  • Адреса – Київ, Печерський район, площа Івана Франка
  • Станція метро – Хрещатик (відстань ≈170 м)

Пам’ятник В’ячеславу Чорноволу

Пам’ятник В’ячеславу Чорноволу

Пам’ятник В’ячеславу Чорноволу встановили 23 серпня 2006 року до 15 річниці Незалежності України. Автори пам’ятника – скульптор Богдан Мазур та архітектор Юрій Мельничук.

В’ячеслав Максимович Чорновіл (24 грудня 1937 — 25 березня 1999) – видатний політик, громадський діяч, публіцист, правозахисник, один із головних борців за незалежність України часів СРСР та Герой України (посмертно). Чорновіл був одним із лідерів дисидентського руху, шістдесятником і засновником українськомовної підпільної газети «Український вісник». З 1990 до 1992 року голова Львівської обласної ради та з 1990 до 1999 року народний депутат України I-III скликань. Також він є одним з ініціаторів проголошення Декларації про державний суверенітет України 16 липня 1990 року та Акту проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року. І тут ми навели далеко не повний список здобутків В’ячеслава Максимовича.

За свою проукраїнську діяльність та боротьбу з радянським режимом В’ячеслав Чорновіл вилетів з аспірантури, мав великі проблеми з пошуком роботи, неодноразово проходив через важкі допити КДБ і декілька разів був ув’язнений за сфабрикованими справами. Загалом він провів у різних виправних закладах і заслані понад 15 років (наводять цифри від 10 до 17, як ми розуміємо дехто рахує саме роки проведені у в’язниці, а дехто ще враховує роки в заслані).

У 1991 році Чорновіл став кандидатом у Президенти України, але, на превеликий жаль, програв їх колишньому члену Політбюро ЦК КПУ Леоніду Кравчуку, який завідував ідеологічним відділом комуністів. На думку багатьох українців, саме це спричинило глибоку кризу, корупцію та бандитизм у нашій країні. Замість прихильника євроінтеграції й розриву відносин із Москвою, люди вибрали комуніста, потім ці люди вибрали проросійського Януковича, а тепер дивуються, чого у нас розруха і війна з росією. Замість того, щоби жити на рівні розвинутих європейських країн люди вибрали країну, де досі більшість туалетів на вулиці.

Загинув В’ячеслав Максимович Чорновіл 25 березня 1999 року за нез’ясованих обставин в автокатастрофі, частина суспільства вважають його загибель політичним вбивством і з ними неможливо не погодитись.

  • Дата спорудження – 2006 рік
  • Скульптор – Богдан Мазур
  • Архітектор – Юрій Мельничук
  • Адреса – Київ, Печерський район, Музейний провулок
  • Станція метро – Майдан Незалежності (відстань ≈500 м)

24. Пам’ятник Валерію Лобановському

Пам’ятник Валерію Лобановському (Київ)
Пам’ятник Валерію Лобановському (Київ)

Пам’ятник Валерію Лобановському був відкритий 11 травня 2003 року на території Міського саду, перед головним входом стадіону «Динамо» імені Валерія Лобановського. Автори роботи – скульптор Володимир Філатов та архітектор Василь Клименко.

Валерій Васильович Лобановський (6 січня 1939 – 13 травня 2002) – видатний український футболіст і тренер. Найбільшу славу отримав як головний тренер футбольного клубу «Динамо» (Київ), з яким він неодноразово ставав чемпіоном СРСР та України, у 1975 і 1986 роках здобув Кубок володарів кубків УЄФА та в 1975 році виграв Суперкубок Європи. Ще наприкінці 1990-х років його «Динамо» доходило до останніх стадій Ліги Чемпіонів та перемагало найсильніші клуби Європи. Обіграти іспанську «Барселону» 7-0 за сумою двох матчів, було цілком реальним завданням для Лобановського.

Також він мав досягнення на чолі збірної СРСР, отримував безліч особистих нагород і неодноразово визнавався одним із найкращих футбольних тренерів усіх часів. На жаль, Валерій Лобановський рано пішов із життя, хоча ще дуже багато міг дати нашому футболу та вплинути на його розвиток.

  • Дата спорудження – 2003 рік
  • Скульптор – Володимир Філатов
  • Архітектор – Василь Клименко
  • Адреса – Київ, Печерський район, Міський сад, перед головним входом стадіону «Динамо»
  • Станція метро – Майдан Незалежності (відстань ≈550 м)

Пам’ятник Мусліму Магомаєву

Пам’ятник Мусліму Магомаєву

Пам’ятник Мусліму Магомаєву встановили в 2018 році на території скверу ім. Мусліма Магомаєва, який виконаний з елементами традиційної азербайджанської архітектури. Автор роботи – український скульптор азербайджанського походження Сейфаддін Гурбанов.

Муслім Магометович Магомаєв (17 серпня 1942 – 25 жовтня 2008) – відомий азербайджанський оперний та естрадний співак, композитор та Народний артист СРСР. Магомаєв був неймовірно популярним артистом у радянські часи, майже всі свої пісні він виконував азербайджанською та російською, але в його репертуарі є декілька дуже гарних пісень українською мовою.

  • Дата спорудження – 2018 рік
  • Скульптор – Сейфаддін Гурбанов
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, перетин вулиць В’ячеслава Чорновола та Січових стрільців
  • Станція метро – Лук’янівська (відстань ≈550 м)

25. Пам’ятник мурашці

Пам’ятник мурашці (Київ)

Пам’ятник мурашці встановили в 2015 році. Автор роботи – український скульптор Дмитро Ів.

За словами скульптора вона символізує всіх працьовитих, сильних та розумних українців, які в разі потреби можуть згуртуватися для захисту свого житла від хижака. Ще він хотів щоби скульптура викликала в людей радість та дарувала гарний настрій, а від себе хочемо сказати, що з цим вона справляється на всі 100%.

У своїх лапках мураха тримає монету з написом «на щастя» з однією сторони та «на удачу» з іншої. Монету можна оберти.

  • Дата спорудження – 2015 рік
  • Скульптор – Дмитро Ів
  • Адреса – Київ, Печерський район, вулиця Архітектора Городецького
  • Станція метро – Хрещатик (відстань ≈100 м)

26. Пам’ятник жабі

Пам'ятник жабі (Київ)
Пам'ятник жабі (Київ)
Пам'ятник жабі (Київ)

Пам’ятник жабі відкрили в 2010 році на території Хрещатого парку. Це унікальна 6-тонна бронзова скульптура, яка неймовірно привертає до себе увагу людей, особливо в захваті від неї діти, тому на вихідні біля жаби створюються справжні черги з охочих полазити по ній та сфотографуватися. Автор роботи – Олег Пінчук.

Проте, наша жаба не така проста, як здається, бо вона виконує бажання і може в прямому сенсі зробити вас багатими. Для того, щоби ваше бажання збулося, вам потрібно потерти ніс на обличчі, яке знаходиться в роті жаби та кинути монетку в спеціальний отвір. Усі монети потрапляють у скарбничку, котра після свого повного заповнення мусить відчинитися та нагородити щасливу особу, що останньою кинула монетку. Загалом у східних віруваннях жабу вважають символом достатку й багатства.

За однією з версій пам’ятник жабі присвячений популярному танцювальному майданчику, де в 60–80-х роках любила відпочивати київська молодь та який називали «жаба». Сучасний пам’ятник встановлений неподалік даної локації. Можливо, скульптор Олег Пінчук також полюбляв ходити на цю дискотеку в молоді роки.

  • Дата спорудження – 2010 рік
  • Скульптор – Олег Пінчук
  • Адреса – Київ, Печерський район, Хрещатий парк
  • Станція метро – Майдан Незалежності (відстань ≈750 м)

27. Пам’ятник котові Пантелеймону

Пам'ятник котові Пантелеймону

Пам’ятник котові Пантелеймону встановлений у 1998 році на території Золотоворітського скверу, біля Золотих воріт. Автор роботи – Богдан Мазур.

Прототипом для пам’ятника послугував реальний перський кіт Пантелеймон, який мешкав у італійському ресторані «Пантагрюель», що розташовується неподалік. Одного разу сталася пожежа й Пантюша трагічно загинув, задихнувшись від диму. Він був улюбленцем відвідувачів закладу, тому на його честь вирішили створити пам’ятник.

Пам’ятник із Пантелеймоном неймовірно популярний і пройти мимо такої скульптури просто неможливо, бо всі ми любимо котиків 😺 Тепер Пантюша радує не тільки відвідувачів закладу, а і простих перехожих.

  • Дата спорудження – 1998 рік
  • Скульптор – Богдан Мазур
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, Золотоворітський сквер
  • Станція метро – Золоті ворота (відстань ≈100 м)

28. Пам’ятник Паніковському

Пам’ятник Паніковському (Київ)
Пам’ятник Паніковському (Київ)

Пам’ятник Паніковському відкритий 31 травня 1998 року. Автори роботи – скульптори Володимир Щур, Віталій Сівко та архітектор Володимир Скульський.

Михайло Самуїлович Паніковський – літературний персонаж сатиричного роману «Золоте теля», який у 1929–1931 роках написали Ілля Ільф та Євген Петров. У романі розповідається про те, як шахраї та аферисти Паніковський, Шура Балаганов і Остап Бендер намагаються шантажем змусити підпільного мільйонера Олександра Корейко віддати їм 1 000 000 рублів.

Пам’ятник стоїть саме в тому місці, де за романом, Паніковський вдавав із себе сліпого. Він просив людей допомогти йому перейти дорогу, після чого в процесі викрадав гаманці та годинники. Пам’ятник досконало відтворює літературний образ Паніковського, завдяки чому ми можемо побачити багато цікавих та кумедних елементів. Наприклад, розстібнуті нижні ґудзики піджака, з-під якого виглядає живіт, ложка в передній кишені, рука, яка тягнеться до чужої кишені.

Прототипом для пам’ятника послугував актор Зиновій Гердт, котрий зіграв Паніковського в радянській екранізації роману. Фільм «Золоте теля» режисера Михайла Швейцера вийшов на екрани в 1968 році. Він здобув широке визнання та популярність, зокрема завдяки видатній акторській грі Зиновія Гердта та Сергія Юрського в ролі Остапа Бендера.

  • Дата спорудження – 1998 рік
  • Скульптори – Володимир Щур, Віталій Сівко
  • Архітектор – Володимир Скульський
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, вулиця Прорізна
  • Станція метро – Хрещатик (відстань ≈300 м)

29. Скульптури вовк-патріот, кінь у пальто та їжачок у тумані

Скульптури вовк-патріот, кінь у пальто та їжачок у тумані (Київ)
Скульптури вовк-патріот, кінь у пальто та їжачок у тумані (Київ)
Скульптури вовк-патріот, кінь у пальто та їжачок у тумані (Київ)

Скульптури вовк-патріот, кінь у пальто та їжачок у тумані були встановлені в 2016 році на території ринку «Даринок». Автор роботи – український скульптор-коваль Сергій Фірсов.

Скульптура вовк-патріот має назву «Made in Ukraine». Він є копією персонажа з мультфільму «Жив-був пес» 1982 року, який зняли за мотивами української казки «Сірко».

Скульптура коня називається «Кінь у пальто» й ця назва цілком її описує, крім пальта кінь ще має капелюх на голові, штани, туфлі, метелик, троянду в кишені та дуже гарні зуби. Цей персонаж ґрунтується на популярному вислові: «Хто, хто? Кінь у пальто!» та схожий на віслюка із мультфільму «Бременські музики» 1969 року.

Скульптура їжака має назву «Воля» та присвячена мультиплікаційному персонажу з мультфільму «Їжачок у тумані» 1975 року. Також там є ще один персонаж із мультфільму – кінь.

  • Дата спорудження – 2016 рік
  • Скульптор – Сергій Фірсов
  • Адреса – Київ, Деснянський район, вулиця Катерини Гандзюк, 1
  • Станція метро – Лісова (відстань ≈750 м)

30. Пам’ятник каштанам

Пам’ятник каштанам (Київ)

Пам’ятник каштанам встановлений 1 червня 2009 року до Дня захисту дітей. Він присвячений київським мамам та новонародженим дітям. На одному з каштанів зображена Сонячна тура – символ відродження в трипільській культурі. Автор роботи – український скульптор Валентин Осадчий.

Каштани виконані з бетону й металу та мають бронзовий колір. Через що, їх доволі часто називають «бронзовими каштанами».

На території Києва та Маріїнського парку, де стоїть скульптура, зростає велика кількість цих квітучих дерев. До того ж каштан є одним із символів Києва та дуже часто зображується на різній атрибутиці пов’язаній із містом. Завдяки чому цей пам’ятник має велику популярність серед киян та гостей столиці.

  • Дата спорудження – 2009 рік
  • Скульптор – Валентин Осадчий
  • Адреса – Київ, Печерський район, Маріїнський парк
  • Станція метро – Арсенальна (відстань ≈350 м)

31. Пам’ятник воїнам АТО

Пам’ятник воїнам АТО (Київ)
Пам’ятник воїнам АТО (Київ)

Пам’ятник воїнам АТО відкрили 15 серпня 2017 року. Він присвячений воїнам-героям, які загинули під час Російсько-української війни та символізує майбутню перемогу України над окупантом. Також він слугує нагадуванням простим людям про наших воїнів, завдячуючи яким ми маємо мирне небо над головою. Збиранням коштів на створення пам’ятника займалися учасники АТО та волонтери.

Пам’ятник виконаний у вигляді меча з зображенням герба України на руків’ї, який пронизує росію. Знизу на плиті намальований янгол-охоронець України. У руках він тримає меч і щит із зображенням тризуба та має синьо-жовті крила, а навколо нього стоять купи ворогів, у нашому випадку російська орда.

Вій вийшов дуже незвичайним і бойовим, але дивлячись на нього стає доволі сумно й хочеться, щоби в майбутньому приводів встановлювати такі пам’ятники взагалі не було.

  • Дата спорудження – 2017 рік
  • Адреса – Київ, Святошинський район, перетин проспекту Леся Курбаса та вулиці Академіка Корольова

32. Пам’ятник «Козак-переможець»

Пам’ятник «Козак-переможець» (Київ)

Пам’ятник «Козак-переможець» урочисто відкрили 21 серпня 2015 року до Дня Незалежності України. Авторами пам’ятника стала група талановитих митців з усієї України.

Скульптурна композиція встановлена навпроти будівлі Служби безпеки України та була урочисто відкрита її головою Василем Грицаком, проте, вона присвячена всім воїнам-патріотам і оборонцям України, а не тільки співробітникам СБУ.

На мапі України зображений козак на коні, який символізує хороброго українського воїна та двоголовий дракон, який символізує зло, а в нашому з вами випадку – це росія. Загалом дракон є копією російського герба. Він стоїть на сході України, так само як і окупаційні російські війська та однієї зі своїх голів дивиться в сторону Криму, поклавши на нього свій хвіст.

Пам’ятник доволі маленький, але дуже детальний, гарний та влучний за своєю ідеєю. Він демонструє силу та безстрашність українців перед будь-яким, навіть найстрашнішим ворогом і каже нам, що ми обов’язково переможемо.

  • Дата спорудження – 2015 рік
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, вулиця Володимирська, 33
  • Станція метро – Золоті ворота (відстань ≈300 м)

33. Пам’ятник воїну-добровольцю

Пам'ятник воїну-добровольцю (Київ)
Пам'ятник воїну-добровольцю (Київ)
Пам'ятник воїну-добровольцю (Київ)

Пам’ятник воїну-добровольцю був відкритий 10 липня 2016 року на Троєщині. Бронзова скульптура виконана в дуже реалістичному стилі, завдяки чому ми можемо роздивитися всі елементи екіпірування солдата. Автор роботи – скульптор Богдан Козаченко.

Пам’ятник зображає образ мужнього українського воїна-героя і справжнього патріота. Він присвячений усім солдатам, які з 2014 року боронять Україну та знищують російських окупантів під час Російсько-української війни.

  • Дата спорудження – 2016 рік
  • Скульптор – Богдан Козаченко
  • Адреса – Київ, Деснянський район, проспект Володимира Маяковського

34. Пам’ятник футболістам київського «Динамо», загиблим під час Другої світової війни

Пам’ятник футболістам київського «Динамо», загиблим під час Другої світової війни (Київ)

Пам’ятник футболістам київського «Динамо» встановлений у 1971 році в пам’ять про футболістів київського «Динамо», які загинули в роки Другої світової війни. Він розташовується на території Міського саду, біля стадіону «Динамо» ім. Валерія Лобановського. Автори роботи – архітектори Вольдемар Богдановський, Ігор Масленков та скульптор Іван Горовий.

Сюжетною основою для пам’ятника послугував видуманий радянською пропагандою «Матч смерті». 9 серпня 1942 року на стадіоні «Зеніт» (зараз «Старт») відбувся футбольний матч між командою київського хлібзаводу «Старт», де працювали колишні футболісти київських клубів «Динамо» й «Локомотив» та німецькою командою «Flakelf». За легендою німецьке командування пригрозило нашим футболістам розстрілом у разі перемоги, але вони не злякалися та однаково перемогли, через що їх усіх одразу після матчу вивезли до Бабиного яру та розстріляли. Ще казали, що «Flakelf» це елітна німецька команда, яка заради матчу спеціально прибула з Німеччини.

Насправді до матчу з «Flakelf» команда «Старт» зіграла 8 матчів із різними командами окупаційних військ і в усіх перемогла, а після гри з аматорською командою «Flakelf» всі футболісти спокійно пішли по домівках. Уже потім у 1943 році за підпільну діяльність розстріляли Миколу Трусевича, Івана Кузьменка, Олексія Кліменка та Миколу Коротких. У наш час немає жодних доказів, що ці розстріли, хоч якось були пов’язані з футбольним матчем.

Найцікавіше, що цей радянський міф існував одночасно з «розстріляними» учасниками того матчу, які собі спокійно жили. Наприклад, Михайло Свиридовський помер у 1973 році, Федір Тютчев у 1959, Михайло Путистін у 1981, Володимир Балакін у 1992, Михайло Мельник у 1969, а Макар Гончаренко в 1997.

  • Дата спорудження – 1971 рік
  • Скульптор – Іван Горовий
  • Архітектори – Вольдемар Богдановський, Ігор Масленков
  • Адреса – Київ, Печерський район, Міський сад
  • Станція метро – Майдан Незалежності (відстань ≈550 м)

36. Пам’ятник Анатолію Кузнєцову (Пам’ятник жертвам «Бабиного яру»)

Пам'ятник Анатолію Кузнєцову (Київ)
Пам'ятник Анатолію Кузнєцову (Київ)

Пам’ятник Анатолію Кузнєцову (або Пам’ятник жертвам «Бабиного яру») відкрили 29 вересня 2009 року на території Куренівки. Він одночасно присвячений письменнику Анатолію Кузнєцову, літературному персонажу Толі Кузнєцову й страшній трагедії людства – масовим розстрілам у Бабиному Яру. Автор роботи – український скульптор Володимир Журавель.

Анатолій Васильович Кузнєцов (18 серпня 1929 – 13 червня 1979) – радянський письменник і автор всесвітньовідомого документального роману «Бабин Яр». У цьому творі розповідається про злочини радянської влади, репресії Сталінської доби, голодомори, злочини окупаційної німецької влади, масові розстріли в Бабиному Яру, післявоєнне замовчування радянським керівництвом цих розстрілів і багато іншого. Як бачимо, у романі критикуються та викриваються злочини, як нацизму, так і комунізму. Уперше його опублікували в 1966 році, але через цензуру з нього прибрали всю критику радянської влади та зробили агіткою проти злочинів фашизму. У 1969 році Кузнєцов зміг втекти з СРСР до Великої Британії, де в 1970 вперше опублікував повну версію роману.

Прообразом скульптури хлопчика є літературний персонаж роману Толя, списаний із самого Анатолія Кузнєцова, який під час окупації мешкав на Куренівці та в 1941 році бувши 12-річним хлопчиком бачив усі події тих часів. Письменник словами хлопчика Толі передає свої власні важкі дитячі спогади.

Він на власні очі бачив наказ нацистів, що призвів до тисяч смертей невинних чоловіків, жінок, дітей (навіть немовлят) та старих людей: «Наказується всім жидам міста Києва і околиць зібратися в понеділок дня 29 вересня 1941 року до год. 8 ранку при вул. Мельника – Доктерівській (коло кладовища). Всі повинні забрати з собою документи, гроші, білизну та інше. Хто не підпорядкується цьому розпорядженню буде розстріляний. Хто займе жидівське мешкання або розграбує предмети з тих мешкань, буде розстріляний».

До речі, візуальним прообразом скульптури стала світлина хлопчика, яку ви можете побачити на обкладинці роману (видання «Саміт-книга» 2009 року, це перший переклад українською).

  • Дата спорудження – 2009 рік
  • Скульптор – Володимир Журавель
  • Адреса – Київ, Подільський район, вулиця Кирилівська, 109В/1
  • Станція метро – Дорогожичі (відстань ≈2.4 км)

37. Скульптура «Гривня Всемогутня»

Скульптура «Гривня Всемогутня» (Київ)
Скульптура «Гривня Всемогутня» (Київ)

Скульптура «Гривня Всемогутня» була урочисто відкрита 15 травня 2019 року. Її встановили перед головним корпусом Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (КНЕУ), одного з провідних економічних університетів України. Ініціатива створення цього артоб’єкту належить студентам університету. Автор роботи – український скульптор Богдан Козаченко.

Велика монета номіналом 1 гривня є точною копією гривні старого зразка, яку вперше почали карбувати в 1995 році. У 2018 році почали карбувати монети нового зразка, вони менші за розміром та мають сріблястий колір.

Серед студентів уже започатковується традиція, що для вдалого складання іспитів потрібно доторкнутися до гривні або потерти її.

  • Дата спорудження – 2019 рік
  • Скульптор – Богдан Козаченко
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, проспект Берестейський, 54/1
  • Станція метро – Шулявська (відстань ≈400 м)

38. Пам’ятник «Ніс Гоголя»

Пам’ятник «Ніс Гоголя» (Київ)

Пам’ятник «Ніс Гоголя» присвячений носу видатного українського письменника, про що свідчать характерні вуса. Автор роботи – український скульптор Олег Дергачов. Цей пам’ятник став подарунком для галереї мистецтв «Триптих», де раніше працював скульптор. Першочергово пам’ятник розміщувався на Андріївському узвозі, 34, але в 2011 році він разом із галереєю переїхав на вулицю Десятинну, 13.

Цікаво, що в Миколи Гоголя є сатирична повість «Ніс», де головним персонажем є ніс, який втік від свого господаря. І це пояснює, чому прототипом пам’ятника виступив саме ніс письменника. Також є легенда, що написати цю повість Гоголь задумав після того, як потрапив під дощ на Андріївському узвозі та підхопив сильний нежить і не міг ні про що окрім нього думати.

Серед містян існує легенда, що він приносить удачу, якщо його потерти та лікує нежить, якщо потертися своїм носом об нього. Усе це сильно схоже на пам’ятник жабі, котра виконує бажання, яку ви бачили вище.

Ще на нашому сайті ви можете побачити перший у світі пам’ятник Гоголю, котрий встановили в Ніжині 4 вересня 1881 року.

  • Дата спорудження – 2006 рік
  • Скульптор – Олег Дергачов
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, вулиця Десятинна, 13
  • Станція метро – Поштова площа (відстань ≈850 м)

39. Пам’ятник «Історія кохання»

Пам’ятник «Історія кохання» (Луїджі та Мокрина), Київ

Пам’ятник «Історія кохання» відкрили 7 травня 2013 року на території Хрещатого парку, перед Мостом закоханих. Автори роботи – скульптори Олександр Моргацький та Григорій Костюков.

Пам’ятник присвячений неймовірній історії кохання італійського солдата Луїджі Педутто та українки Мокрині Юрзук, яку вивезли на примусові роботи під час Другої світової війни. Вони познайомилися у 1943 в австрійському таборі для військовополонених і пробули разом два роки. Далі з огляду на різні причини закохані не змогли бути разом і наступного разу побачилися тільки через 60 років у студії телепрограми в 2004 році, коли обом уже було за 80 років.

У кожного з них було своє власне довге життя, проте, після своєї зустрічі, вони почали бачитися щорічно. Луїджі неодноразово приїздив до України та навіть пропонував Мокрині одружитися й переїхати до Італії.

  • Дата спорудження – 2013 рік
  • Скульптори – Олександр Моргацький, Григорій Костюков
  • Адреса – Київ, Шевченківський район, вулиця Десятинна, 13
  • Станція метро – Майдан Незалежності (відстань ≈850 м)

40. Пам’ятник козаку і кобзарю

Пам'ятник козаку і кобзарю (Київ)

Пам’ятник козаку і кобзарю встановили в 1982 році до 1500-річчя заснування міста Києва, як подарунок від міста Запоріжжя. Автор роботи – скульптор Л. Орленко.

Кобзарі – українські народні музиканти, хранителі й поширювачі української культури та історії. Особливого поширення кобзарі набули під час козацької доби. Вони прославляли українських воїнів та спонукали народ до боротьби з поневолювачами. Кобзарями часто ставали скалічені в боях козаки, сліпі, люди похилого віку або професійні музиканти.

Ще на нашому сайті ви можете побачити пам’ятник кобзарю встановлений на лівому березі Канева та пам’ятник кобзарю і хлопчику-поводирю в Білій Церкві.

  • Дата спорудження – 1982 рік
  • Скульптор – Л. Орленко
  • Адреса – Київ, Подільський район, вулиця Петра Сагайдачного
  • Станція метро – Почтова площа (відстань ≈350 м)

41. Скульптура «Дерево бажань»

Скульптура «Дерево бажань»
Скульптура «Дерево бажань»

Дерево бажань було встановлене в 2014 році на території Хрещатого парку, біля Музею води. Скульптуру створено за ініціативою компанії «Ясенсвіт», котра є одним із найбільших виробників курячих яєць в Україні. Тому вас не мають дивувати яйця на дереві. Автор роботи – скульптур Олексій Загородний.

На відміну від інших пам’ятників, які виконують бажання, тут вас не кидають напризволяще, бо до нашого дерева прикріплена ціла інструкція із загадування бажань.

  • Дата спорудження – 2014 рік
  • Скульптор – Олексій Загородний
  • Адреса – Київ, Печерський район, Хрещатий парк
  • Станція метро – Майдан Незалежності (відстань ≈800 м)

42. Пам’ятник пожежникам-ліквідаторам

Пам'ятник пожежникам-ліквідаторам
Пам'ятник пожежникам-ліквідаторам

Пам’ятник пожежникам-ліквідаторам був відкритий 25 квітня 2011 року до 25-ї річниці аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Автори роботи – скульптори Микола Тихонов та Мілана Янковська.

Пам’ятник встановлений перед будівлею Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України). Починаючи з 26 квітня 1986 року в цій будівлі працював оперативний штаб протипожежної служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позаду пам’ятника є меморіальна дошка присвячена генерал-майору внутрішньої служби Десятникову Пилипу Миколайовичу. За його ініціативою в 1983 році була зведена вищезазначена будівля. З 1977 до 1994 року він очолював різноманітні підрозділи пожежної охорони, а під час аварії на ЧАЕС очолював Головне управління пожежної охорони МВС України.

Для глибшого пізнання теми Чорнобильської катастрофи радимо вам відвідати Національний музей «Чорнобиль».

  • Дата спорудження – 2011 рік
  • Скульптори – Микола Тихонов, Мілана Янковська
  • Адреса – Київ, Печерський район, вулиця Круглоуніверситетська, 20/1
  • Станція метро – Палац спорту (відстань ≈950 м)

43. Пам’ятник «Вічний Київ»

Пам'ятник «Вічний Київ» (Київ)
Пам'ятник «Вічний Київ» (Київ)

Пам’ятник «Вічний Київ» встановлений у 2009 році, біля Київського палацу дітей та юнацтва. Автори роботи – скульптори Frank Meisler та Arie Ovadia.

Сам пам’ятник – це куля, обрамлена барельєфами з зображенням храмів Києва, над якою летить голуб – символ миру на землі. Також у цього пам’ятника є одна цікава фішка, його можна обертати.

  • Дата спорудження – 2009 рік
  • Скульптори – Frank Meisler, Arie Ovadia
  • Адреса – Київ, Печерський район, Дніпровський узвіз, 1
  • Станція метро – Арсенальна (відстань ≈700 м)

44. Скульптурна композиція «Режисер. Спостерігач»

Скульптурна композиція «Режисер. Спостерігач»

Скульптурна композиція «Режисер. Спостерігач» була відкрита 31 травня 2014 року в День міста Києва. Композиція складається з двох частин «Режисер» і «Спостерігач». Автором роботи першої частини став скульптор Іван Гамольский, а другої є скульпторка Світлана Карунська.

Скульптура «Режисер» встановлена на території Маріїнського парку та має вигляд режисерського крісла і старої кінокамери в яку вбудована підзорна труба, через яку видно скульптуру «Спостерігач», що встановлена на аеродромі «Дніпро-1» та має вигляд чоловіка, котрий спостерігає за вами у відповідь.

Загалом скульптурна композиція присвячена всім кінематографістам, працівникам телебачення та режисеру Андрію Бенкендорфу.

  • Дата спорудження – 2014 рік
  • Скульптори – Іван Гамольский, Світлана Карунська
  • Адреса – Київ, Печерський район, Маріїнський парк
  • Станція метро – Арсенальна (відстань ≈750 м)

45. Скульптура «Каравела»

Скульптура «Каравела»

Скульптура «Каравела» (малий вітрильник) була створена в 1986-1987 роках на території Київського творчо-виробничого комбінату «Художник». Автор роботи – художник-монументаліст Вадим Анатолійович Корженко.

Розташовується скульптура на Оболоні, біля Київського фахового коледжу морського і річкового флоту та транспортних технологій Державного університету інфраструктури та технологій (ДУІТ). Коледж заснували 20 березня 1940 року, а 28 березня 1983 року його перевели до нової будівлі, де згодом і встановили скульптуру.

Скульптура «Каравела» є першим, що ви бачите заїжджаючи на Оболонь з боку Північного мосту. Вона є головним символом морського коледжу та одним із неофіційних символів Оболонського району, бо цей район традиційно асоціюється в людей із водою, через Оболонську набережну і пляжі.

  • Дата спорудження – 1987 рік
  • Скульптор – Вадим Анатолійович Корженко
  • Адреса – Київ, Оболонський район, проспект Володимира Івасюк, 2
  • Станція метро – Оболонь (відстань ≈2.7 км)

Арка Свободи українського народу

Арка Свободи українського народу

Арка Свободи українського народу встановлена в 1982 році до 1500-річчя заснування Києва. Арка виконана з металу та має висоту понад 30 м. Автори роботи – архітектори Ігор Іванов, Сергій Миргородський, Костянтин Сидоров та скульптор Олександр Скобліков.

Першочергово арка символізувала дружбу двох «братських» слов’янських народів (на жаль, українського й російського) та була складовою частиною скульптурної композиції, куди, окрім неї самої, ще входило два пам’ятники. До 14 травня 2022 вона називалася «Арка дружби народів», а в радянські часи мала ще моторошнішу назву «Пам’ятник возз’єднанню України з Росією». До речі, майже одразу після відкриття арки люди прозвали її «Ярмо».

У 2022 році, після повномасштабного вторгнення росії, арку вирішили перейменувати, а обидва пам’ятники демонтувати. Хоча війна із цією країною-терористом тривала вже з 2014 року, попередні 8 років чомусь не вважалися достатнім приводом для цього.

Поруч з аркою є оглядовий майданчик, звідки відкривається одна з найкращих панорам Києва, а на пагорбі поруч облаштований амфітеатр, де проходять різноманітні спортивні та розважальні події.

  • Дата спорудження – 1982
  • Скульптор – Олександр Скобліков
  • Архітектори – Ігор Іванов, Сергій Миргородський, Костянтин Сидоров
  • Адреса – Київ, Печерський район, Хрещатий парк
  • Станція метро – Майдан Незалежності (відстань ≈600 м)

Мапа

Інші пам’ятники

Пам’ятний камінь з нагоди відкриття Алеї ООН.

Скульптура «Яблуко» встановлена у 2016 році, котра символізує нескінченний рух. Автор роботи – скульптор Василь Татарський.

Металева скульптура робота і шкідливих перед підприємством «Квазар», що була встановлена у 2009 році, після спроби рейдерського захвату підприємства, яке працює в галузі альтернативної енергетики.

Олімпійський Мішка (Олімпійський Ведмедик) при в’їзді в Київ. Це символ XXII Літніх Олімпійських ігор, які проходили в 1980 році на території СРСР.

Меморіал Небесній Сотні на Оболоні, який відкрили 24 серпня 2014 року в День незалежності України. Центральною скульптурою меморіалу є тризуб, котрий тримається на граніті за допомогою рук, що символізує героїв на яких держиться наша країна. Автори роботи – скульптори Олесь Башук та Ганна Климова.

Пам’ятник воїнам-автомобілістам і дорожникам споруджений в 1985 році на честь 40-річчя перемоги в Другій світовій війні. Транспортний засіб встановлений на постаменті є справжнім радянським вантажним автомобілем ЗІС-5 (випускався у 1933-1948 роках), який станом на 1985 рік був повністю справним.

Меморіал Вічної Слави відкрили в 1957 році на території парку Вічної Слави. Його збудували для вшанування пам’яті воїнів загиблих під час Другої світової війни. Цей меморіал ви щорічно бачите по телевізору, коли президент, високопоставлені чиновники, ветерани та інші не байдужі люди, кладуть там квіти та траурні вінки.

Підтримайте наш сайт

Вандрівка працює та активно розвивається з 2015 року, але в нас немає реклами чи спонсорів і ми нічого не продаємо. Водночас створення нового авторського контенту потребує коштів та дуже багато часу.

Фінансово підтримати нас ви можете через українську платформу донатів Donatello. Там немає складної й заплутаної реєстрації, як на аналогічних платформах, а мінімальний платіж становить всього 5 грн.

Підписатися
Повідомлення про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі